Page 55 - 56

За загальним хімічним складом метаморфічні
породи близькі до магматичних, але в окремих групах
порід він менше постійний. Мінералогічний склад
порід характеризується великою розмаїтістю. Це
призводить до значних варіацій густини однойменних
петрографічних груп порід; у ряді випадків характерні
безперервні ряди з поступово мінливою густиною від
вихідної до цілком зміненої породи.
Регіональний метаморфізм порід виникає внаслідок
зміни температури і тиску в земній корі в межах значних
площ; він проникає на велику глибину і виявляється при
складчастих процесах. У залежності від температури і тиску, а
також хімічного складу вихідних порід (осадових,
інтрузивних, ефузивних) виникають асоціації мінералів, що
утворюють породи певного складу, які об'єднуються у фації
регіонального метаморфізму. Посилення ступеня
метаморфізму порід супроводжується збільшенням густини.
При регресивному метаморфізмі і діафторезі густина
порід зменшується. Якщо цим процесам супроводжує
милонітизація, то кристалічні сланці, що утворюються,
відрізняються різко зниженою густиною. Останнє зумовлено
збільшенням пористості внаслідок мікротріщиноватості, що
розвивається при милонітизації, і утворення низько-
температурних мінералів, які характеризуються більш
низькою густиною в порівнянні з високотемпературними
мінералами гнейсів і амфиболітів.
Процеси ультраметаморфізма викликають найбільш
глибокі зміни гірських порід, при яких відбувається
перекристалізація, метасоматоз, селективне або повне
розплавлювання. Всі ці перетворення супроводжуються
розущільненим порід, що свідчить про їхнє пристосування до
умов більш низьких тисків і про протікання процесу в умовах
підвищених температур.
Процеси динамометаморфізму розвиваються уздовж
тектонічних порушень, надвигів або скидання й особливо
характерні для зон глибинних розломів. Зміна порід виникає
внаслідок стресу (спрямованого тиску) і виявляється в їхній
розсланцюванні і перекристалізації.

55