Page 214 - 56

Згідно Ф. Берчу, зв'язок між густиною і швидкістю
визначається співвідношенням
V     , (8.2)
де:  і  — чисельні коефіцієнти. При цьому для значень
3
3
>2,910 кг/м . і V>6,6 км/с,   3,  = -2,2, тобто при зміні
3
3
густини на 0.110 кг/м , V змінюється на 0.3 км/с. При
3
3
значеннях  = 2.6-2.910 кг/м коефіцієнт   6, =-11. При
більш низьких значеннях  взаємозв'язок густини і швидкості
має більш складний характер. Стосовно оцінки густини за
даними про швидкість Ф.Берчем (1964 р.) були запропоновані
два співвідношення:
=0,768+0,328V; =0,252+0,379V. (8.3)
Більш схематизовані оцінки взаємозв'язку швидкості та
густини отримані Н.Н. Пузирьовим (1959 р.)
V=6-11, (8.4)
І.С. Вольвовським і ін. (1962 р.)
V=3,7-4, (8.6)

А.К. Курськєєвим і Б.М.Уразаєвим (1966 р.) для
ефузивних порід

V=3,64-4,73, (8.7)
для метаморфічних порід (рисунок 8.1)
V=2,47-1,55. (8.8)
А.К. Курськєєвим і Б.М. Уразаєвим (1966 р.) запропоновані
також кореляційні формули для всіх типів магматичних порід
при різних тисках, що зв'язують зміни густини і швидкості і
3
наведені в таблиці 8.1 (—в кг/м , V— в км/с).
Щоб співставити дані сейсморозвідки чи сейсмокаротажу про
ефективні та середні швидкості з матеріалами вивчення
густини необхідно обчислювати середньозважені значення
густини для того ж інтервалу розрізу. При порівнянні таких
даних можлива оцінка густини осадового покрову за
результатами сейсморозвідки на територіях, не вивчених
бурінням. Для мезо-кайнозойських порід Південного
Казахстану рівняння регресії:
204