Page 99 - 5

Їх дія базується на оцінюванні зміни напруженості магнітного поля в
колі електромагніту або постійного магніту при зміні зазору між ним і

поверхнею феромагнітного ОК, який утворюється внаслідок наявності
неферомагнітного покриття. На рис. 9.5 схематично показані конструкції

магнітостатичних товщиномірів: з П-подібним магнітопроводом і
електромагнітом (а), постійним магнітом (б) і стрижневим магнітопроводом

(в), який найчастіше виготовлюють з постійним магнітом. Робочий магнітний

потік Ф, який створюється котушкою або постійним магнітом, замикається

через магнітопровід або повітря і об’єкт контролю з неферомагнітним

покриттям, товщина якого Δ вимірюється. За величиною магнітного потоку

судять про товщину неферомагнітного покриття, а магнітний потік

визначають вимірюванням магнітної індукції за допомогою первинного

перетворювача, в якості якого використовуються давачі Холла, ферозонди,

рамки зі струмом та ін.

Рисунок 9.5 – Схеми магнітостатичних товщиномірів

До найпростіших приладів такого типу відносять товщиноміри, в яких

в якості індикатора використовується механічна магніточутлива система,

наприклад “Elcometr 211”. В приладі встановлено додаткову магнітну

перетинку, яка паралельна до основного магнітопроводу, і в ній знаходиться

рухома магнітна система, що зрівноважена пружиною. При зміні товщини

неферомагнітного покриття відбувається перерозподіл магнітного потоку

між магнітопроводом і перетинкою. Стрілка, яка кінематично пов’язана з