Page 66 - 5

За допомогою стаціонарних універсальних дефектоскопів можна
виконувати намагнічування всіма відомими способами (циркулярне,

комбіноване, полюсне), і здійснювати контроль як в прикладеному полі, так і
способом залишкової намагнічуваності. Такі дефектоскопи розрізняють за

родом струмів, що намагнічують, потужністю і розмірами контрольованих
деталей.

Пересувні та переносні універсальні дефектоскопи призначені для

намагнічування та контролю деталей в умовах, коли неможливо

використовувати стаціонарні дефектоскопи, наприклад, при намагнічуванні

великогабаритних деталей по частинах, в польових умовах роботи, тощо.

Пересувні та переносні універсальні дефектоскопи дозволяють

проводити циркулярне намагнічування за допомогою струмових контактів,

розташованих на ділянці деталі, поздовжнє намагнічування за допомогою

кабелю, який намотується на деталь, або за допомогою електромагніта.

Відомо близько 100 типів спеціалізованих дефектоскопів. Як правило,

це автоматизовані установки, в яких інколи всі операції, крім огляду,

автоматизовані. Ці установки призначені для контролю деталей при

великосерійному виробництві.

Структурна схема магнітопорошкового дефектоскопа вказана на

рис.6.1. Дефектоскоп містить джерело струму намагнічування (постійного,

змінного або імпульсного). Багато дефектоскопів дають можливість

використовувати будь-який з цих видів струму. Суттєвим елементом

дефектоскопа є кабелі, які підводять струм до об’єкта контролю (ОК).

Оскільки струми часто перевищують 1000 А, вимоги до кабелів і

електричних контактів дуже жорсткі і визначаються відповідними

нормативними документами, наприклад, в технічних умовах дефектоскопів.

Спосіб і пристрій нанесення магнітного порошку (сухого або у

вигляді суспензій) вибирають в залежності від потрібної продуктивності

контролю і умов роботи оператора. Освітлювальний пристрій забезпечує

освітлення ОК, зручне для оператора, в залежності від типу порошку.