Page 60 - 5

H
Прийнявши до уваги вираз   arcsin S (див. рис. 5.3), отримаємо:
H m

H
2 arcsin S
2
8  f  w  S      m H
X L  2 0 1 m . (5.22)
l  w 

Після підстановки числових значення в (5.22) отримуємо

X  . 2 38 кОм .
L

Вибравши для вимірювальної обмотки мідний провідник діаметром

d пр  . 0 06 мм і враховуючи середній діаметр витка d ср  11 мм, знаходимо

активний опір обмотки:

 l  4   d  w 4 . 1  75  10  8  1 . 1  10  2 . 2  45  10 3
r  ср  ср 2   . 0 53 кОм
s d 6 . 3  10  9
пр пр
.

Тут  - питомий опір;

l - довжина провідника;
пр

s - площа поперечного перерізу провідника.
пр
Нехтуючи ємнісним опором вимірювальної обмотки, повний опір

обчислюємо за формулою:

2
2
2
2
Z  r  X L  . 0 53  . 2 38  . 2 44 кОм .
Значення повного опору, а також його активна і реактивна
компоненти дозволяють в подальшому правильно узгоджувати ферозонд із

вимірювальною схемою.

Перейдемо до розрахунку кола збудження ферозонда.

Виходячи із вибраної апроксимації B   0  m H , а також з
S
S
врахуванням вибраного співвідношення H m  3 H маємо:
S
3 B
H  S . (5.23)
m
  m
0
Звідси можна обчислити ефективне значення струму збудження: