Page 20 - 4999
P. 20
постачальник інформації, містить як оперативну, так і архівну
інформацію.
Інформаційні системи тактичного (функціонального) рівня дають
можливість фахівцям, що працюють з даними, підвищити продуктивність
і продуктивність робіт інженерів і проектувальників. Завдання цього
рівня - інтеграція та обробка оперативної та архівної інформації з метою
отримання нових знань. У міру інформатизації суспільства розвиток
економіки все більше залежить від рівня розвитку таких систем.
Інформаційні системи тактичного рівня використовуються фахівцями для
моніторингу процесів, інтерпретації отриманої інформації і прийняття
рішень. Можна виділити два типи систем цього рівня - управлінські та
системи підтримки прийняття рішень. Джерелом інформації для систем
цього рівня служать системи оперативного рівня. Управлінські ГІС мають
украй невеликі аналітичні можливості і служать для підтримки прийняття
рішень по оперативній обстановці. Системи підтримки прийняття рішень
обслуговують частково структуровані задачі, здійснюють прогноз
ситуацій. Вони мають потужний математичний апарат. Інформацію
одержують з управлінських систем свого рівня і з нижнього операційного
рівня. Системи підтримки прийняття рішень забезпечують вирішення
проблем, розвиток яких важко прогнозувати; оснащені складними
інструментальними засобами моделювання та аналізу; дозволяють легко
змінювати потік вхідних даних і постановку вирішуваних завдань, мають
технологію, максимально орієнтовану на користувача.
ГІС як системи проектуються, створюються та експлуатуються в
комплексі складових їх компонентів (блоків, підсистем, функціональних
модулів), що забезпечують функціональну повноту, адекватну
розв'язуваним завданням, можливість розширення функцій і модифікації
системи.
Реалізація ГІС - багатоетапний процес, що включає дослідження
предметної області і вимог користувача до системи, її техніко-економічне
обґрунтування (аналіз співвідношення "витрати - прибуток»), системне
проектування, тестування та прототипування, досвідчену і штатну
експлуатацію.
Рішення багатьох задач припускає необхідність координування
просторових об'єктів у часі. Завдання четвертої координати об'єкта (часу)
дозволяє ввести поняття просторово-часових даних. Ними оперують
просторово-часові ГІС при вирішенні наукових і прикладних задач,
20