Page 24 - 4985

збільшенню продуктивності при збільшенні числа процесорів
і числа користувачів, що підключаються. У реальних системах
можна задіювати не більше 32 процесорів. Для побудови
систем, що масштабуються, на базі SMP використовуються
кластерні або NUMA-архітектури. При роботі з SMP-
системами використовують так звану парадигму
програмування з пам'яттю, що розділяється (shared memory
paradigm).

MPP (massive parallel processing) – масивно-паралельна
архітектура. Головна особливість такої архітектури полягає в
тому, що пам'ять фізично розділена. У цьому випадку система
будується з окремих модулів, що містять процесор, локальний
банк операційної пам'яті (ОП), комунікаційні процесори
(рутеры) або мережеві адаптери, іноді – жорсткі диски і/або
інші пристрої введення/виводу. По суті, такими модулями є
повнофункціональні комп'ютери (рис. 3.3). Доступ до банку
ОП з даного модуля мають тільки процесори (ЦП) з цього ж
модуля. Модулі з'єднуються спеціальними комунікаційними
каналами. Користувач може визначити логічний номер
процесора, до якого він підключений, і організувати обмін
повідомленнями з іншими процесорами. Використовуються
два варіанти роботи операційної системи (ОС) на машинах
MPP-архитектури. У одному повноцінна операційна система
(ОС) працює тільки на машині (front-end), що управляє, на
кожному окремому модулі функціонує сильно урізаний
варіант ОС, що забезпечує роботу тільки розташованою в нім
гілки паралельного застосування. У другому варіанті на
кожному модулі працює повноцінна UNIX-подобная ОС, що
встановлюється окремо.

Рисунок 3.3 - Архітектура з роздільною пам'яттю

24