Page 37 - 4963
P. 37
Види фіскальної політики:
• стимулювальна та стримувальна;
• дискреційна та недискреційна.
Стимулювальна (експансіоністська) фіскальна політика спрямована на
подолання економічної кризи, стимулювання зростання виробництва та зайнятості й
пов’язана зі збільшенням державних видатків, зменшенням податків і
стимулюванням сукупних витрат.
Стримувальна (рестриктивна) фіскальна політика спрямована на обмеження
циклічного підйому та пов’язана зі збільшенням податків і зменшенням державних
витрат і скороченням сукупних витрат.
Дискреційна (неавтоматична) фіскальна політика спрямована на зміну обсягів
державних витрат, податків і сальдо державного бюджету через спеціальні рішення
уряду.
Недискреційна (автоматична) фіскальна політика базується на дії вмонтованих
стабілізаторів, які забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової
кон’юнктури. Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори – це такі механізми в
економіці, дія яких зменшує реакцію ВВП на зміни сукупного попиту.
Регіональна фіскальна політика - це система заходів державних та місцевих
органів влади у бюджетно-податковій сфері, спрямована на ефективний соціально-
економічний розвиток регіонів всіх адміністративно-територіальних рівнів.
Основні чинники, від яких залежить реалізація регіональної фіскальної
політики:
- залежність регіону від рівня централізації бюджетних ресурсів;
- механізм перерозподілу бюджетних ресурсів між державними та місцевими
бюджетами;
- організація міжбюджетних відносин;
- стан соціально-економічного розвитку регіонів.
Принципи регіональної фіскальної політики: системності та внутрішньої
цілісності, територіальної справедливості, врахування територіальних, соціально-
економічних умов регіону, регіональної рівнонапруженості, достатності, стабільності,
гнучкості оподаткування, регіональної ефективності.
37