Page 31 - 4963

Зовнішньоекономічна політика держави ґрунтується на таких принципах:

- адекватність національним інтересам;

- орієнтація на формування нової моделі зовнішньоекономічного розвитку;

- врахування вимог сучасного світового розвитку;

- паритетність у відносинах з іншими державами;

- відповідність міжнародній практиці;

- селективна підтримка експортного виробництва на основі критеріїв

ефективності;

- демократизація, демонополізація та деідеологізація зовнішньоеконо-

мічних зв’язків.

Розрізняють дві базові моделі зовнішньоекономічної політики: політику

фритредерства, або вільної торгівлі та політику протекціонізму.

Політику фритредерства, або вільної торгівлі проводять з метою

лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, вільного доступу на національний

ринок товарів, капіталів, робочої сили.

Політика вільної торгівлі характеризується відсутністю або мінімальним

втручанням держави у зовнішню торгівлю. За таких умов експортно-імпортні

відносини регулює не держава, а ринок на основі співвідношення попиту і

пропозиції. Саме вільна торгівля стимулює конкуренцію, змушує національні

підприємства підвищувати якість своєї продукції та знижувати ціни.

Політика протекціонізму спрямована на захист внутрішнього ринку від

іноземної конкуренції за допомогою митних бар’єрів та інших економічних і

політичних важелів. Така політика, з одного боку, спрямована на розвиток

національного виробництва і захист вітчизняного виробника, а з іншого може

призвести до застійних явищ, посилення монополізму і зниження

конкурентоспроможності національних товарів.

Основними методами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є такі:

- економічні;

- адміністративні;

- валютне регулювання;

- заохочення експорту;

31