Page 25 - 4963

- регулюючу;

- стратегічну;

- антикризову.

5. За об’єктом впливу виокремлюють:

фінансову, інституційну, цінову, фіскальну, монетарну, конкурентну,

інноваційну, амортизаційну, інвестиційну, структурну, антициклічну, регіональну,

екологічну, соціальну, зовнішньоекономічну.

У класичному розумінні під економічною ефективністю розуміють

відношення ефекту (результату) від певної дії до витрат на її досягнення.

Ефективність економічної політики – це дієвість важелів (інструментів)

економічної політики впродовж певного періоду часу, за який відбувається реалізація

мети.

Під методами економічної політики слід розуміти способи впливу держави на

сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з

метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до цілей

національної економічної політики.

Залежно від характеру впливу на діяльність економічних суб'єктів розрізняють

прямі та непрямі методи.

Прямі методи ототожнюють з адміністративними, а непрямі – з економічними

методами.

Неформальним методом державного впливу на економіку є переконання.

Держава використовує для його реалізації лекції, виступи, рекламу, спеціальні

телевізійні та радіопрограми, публікації у періодичних виданнях, соціологічні дослі-

дження й опитування, впливаючи таким чином на формування громадської думки,

суспільної свідомості, економічного мислення.

Дослідження економічної політики слід здійснювати і за допомогою

загальнонаукових методів, до яких належать аналіз, синтез, індукція, дедукція,

аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз.

Проблеми економічної політики – це суперечливі питання, що виникають у

процесі її реалізації і потребують вирішення шляхом державного втручання.

Серед проблем економічної політики розрізняють:

25