Page 64 - 4948

складений складчастими міогеосинклінальними утвореннями
верхнього докембрію - середнім і верхнім рифеєм і вендом.
Аналогічні породи, а також граніти, пов'язані з епохою
байкальської складчастості, розкриваються і на схід аж до
вала Печорської гряди. Дислоковані доордовицькі, мабуть,
верхньорифейські породи, досягнуті недавно бурінням і на
півдні Великоземельської тундри. Для більш древнього
масиву може залишатися місце лише під чохлом у північно-
східній частині Печорської синеклізи. Аналогічний, тобто
байкальський (в основному) фундамент підстилає і шельф
Печорського моря, між півостровом Канін і Новою Землею (її
південним островом), але в центральній і північній частинах
Баренцового моря вік фундаменту ще не визначений.
Печорська синекліза знаходиться на крайньому
північному сході платформи і безпосередньо примикає до
гірськоскладчастих споруд Уралу. На північному заході вона
обмежена Тіманською грядою, разом з якою утворює Тімано-
Печорську область рифейської складчастості (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 - Схема тектонічної будови Тімано-Печорської
області

Осадовий чохол в межах Печорської синеклізи
складений палеозойськими і мезо-кайнозойськими
відкладами, товщина яких перевищує 6 км. В будові синеклізи
беруть участь лінійно витягнуті в північно-західному
напрямку позитивні структурні елементи, розділені
западинами. Ці тектонічні елементи розмежовані великими
розломами, які визначають блокову горстоподібну будову

63