Page 14 - 4946

вертикалі (точки, де вимірюють глибину).
Для вимірювання глибини застосовують в
основному три засоби: дерев’яну жердину довжиною 5-7
м з поділками через 1-5 см, розмічений через 10-25 см
шнур або трос довжиною 20-30 м з тягарем 4-6 кг та
ехолот – прилад, який визначає глибину на основі
вимірювання часу проходження ультразвукового
імпульсу від приладу до дна і назад. Точність
вимірювання глибини до 40 м ехолотом складає 10 см.
Планове положення промірних вертикалей
визначають такими способами: по перекинутому через
річку тросу, проміром по льоду, прямою кутовою
засічкою. Найчастіше застосовують метод прямої кутової
засічки. Трос використовують при ширині ріки до 100м.
Гідрометричний створ закріплюють на кожному
березі двома знаками (кілками), які прив’язують до
планової основи. Для того, щоб катер рухався в створі на
цих знаках встановлюють високі віхи Прямі засічки
проводять по команді з катера з пунктів геодезичної
основи. В момент засічки вимірюють глибину ріки.
Відстань між промірними вертикалями залежить
від ширини ріки, характеру дна, швидкості течії. В
середньому вона складає 1:10-1:20 від ширини ріки. При
вимірюванні глибин обов’язково проводять визначення
рівня води на водомірному посту. Рівень води при
вимірах глибин називають робочим, а умовний рівень до
якого приводять всі виміри – зрізочним рівнем. Різницю
між робочим і зрізочним рівнем називають зрізкою та
враховують при обробці вимірів. Приведення результатів
вимірювання глибини до певної дати (певного моменту)
виконують тому, що рівень води постійно змінюється.
За результатами вимірювання глибин складають
поперечний профіль, на якому показують робочий та
зрізочний рівні, найбільший та найменший рівень за весь

13