Page 57 - 4940

– збутові;
– виробничі;
– логістичні тощо.
За змістом:
– інноваційні;
– рутинні;
– самовдосконалення.
Правила формулювання мети
1) Визначення виду мети, що ставиться. Далі її конкрет-
не формулювання з максимальним використанням кількісних
показників та часового періоду. Мета повинна бути сконцен-
трована на найважливішому.
2) Обговорення мети, є методом створення зацікавле-
ності персоналу. Кожний керівник мусить розробляти мету
разом зі співробітниками та аналізувати зону відповідаль-
ності кожного за їх виконання. Чим більше співробітників
мають можливість брати участь у постановці мети, тим мен-
ше потрібно зусиль для їх переконання надалі. Чим нижчий
рівень ієрархії, тим простіше для розуміння й виконання
повинно бути пояснення мети.
Енергетична мета повинна бути чіткою, виміряною й
мати певний графік виконання. Ця мета повинна перетина-
тися із метою довгострокової енергетичної політики. Приклад
енергетичної мети: «Зниження кількості пари, що використо-
вується, на 5 % за рік на тонну випущеної продукції». Загаль-
на мета повинна бути точно визначеною – зменшенням ви-
кидів СО 2 і зниженням загального енергоспоживання.
Дуже важливо, що «червона лінія» проходить від виз-
начення найбільш важливих енергетично споживаючих діля-
нок до енергетичного плану дій, виділяючи ділянки, де ефект
очікується найбільшим. Це не завжди виходить, що мета з по-
ліпшенням може бути прийнята на всіх (важливих) енерге-
тично споживаючих ділянках.
Приклад енергетичної політики та мети наведено у до-
датку Г.

55