Page 34 - 4940

енергетичного паспорта з тією ж метою, що й при розробці
проекту.
Класифікація існуючих будинків повинна здійснюватися
за результатами ЕА.
Енергетична паспортизація будинків є обов’язковою
умовою забезпечення їх енергоефективності. Енергетичний
паспорт повинен містити три аспекти енергетичної ефектив-
ності будинків: доказ відповідності проекту нормативним
вимогам, контроль енергоефективності в процесі експлуа-
тації, мотивація власників будинків до зниження енерго-
споживання. Крім того, цей документ повинен підтверджу-
вати енергетичну якість будинку при оцінці його вартості на
ринку житла.
Енергетичний паспорт за своєю методичною суттю
базується на двох методиках: методиці теплотехнічного
проектування будинку та методиці контролю енергетичних
параметрів будинку, що експлуатується. Приведений коефі-
цієнт теплопередачі будинку, визначений в енергетичному
паспорті за ДБН В.2.6-31, характеризує як трансмісійну, так і
інфільтраційну (вентиляційну) складові тепловтрат будинку.
При оцінці енергоспоживання будинку в натурних умовах
враховуються не тільки витрати тепла, що подається в
будинок системою опалення, але й інші джерела енергії, які
виділяють тепло усередині будинку: гаряче водопостачання,
електричні освітлювальні й побутові прилади, газові плити.
На даний час з введенням обов’язкової паспортизації
почали з’являтися програмні продукти для розрахунку енер-
гетичного паспорта, що мають на меті бути інструментом
проектувальника при виконанні відповідних робіт.
В загальних положеннях ДСТУ-Н Б А.2.2-5 встанов-
лено, що визначення фактичних значень показників енерге-
тичної ефективності існуючих будинків та присвоєння їм
класу енергетичної ефективності здійснюється за результа-
тами енергетичних обстежень (енергоаудиту). У випадку
отримання результатів (при енергоаудиті), які відповідають
класам «D», «E», «F» необхідно розробити заходи щодо
підвищення енергоефективності будинку з доведенням до

32