Page 9 - 4937

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПОВОГО СКЛАДУ ФРАКЦIЙ НАФТИ
РЕФРАКТОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ (З ВИДАЛЕННЯМ
АРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНIВ)

Мета роботи: вивчення і закріплення знань з методики
визначення групового складу фракцiй нафти рефрактометричним
методом (з видаленням ароматичних вуглеводнiв).

Основні теоретичнi положення.

Показник заломлення рефракцiї є однiєю iз
найважливiших i найбiльш доступних характеристик органiчних
речовин i нафти. Величина показника заломлення залежить вiд
типу вуглеводнiв i їх молекулярної ваги.
Для iндивiдуальних вуглеводнiв одного гомологiчного
ряду коефiцiєнт заломлення безперервно зростає в мiру
переходу вiд одного гомолога до iншого в сторону збiльшення
молекулярної ваги. Показник заломлення тим менший, чим
бiльший в них вiдносний вмiст вуглеводню. При цьому, при
однаковому вмiстi вуглеводневих i водневих атомiв в молекулі,
показник заломлення в циклiчних вуглеводнiв буде вищим нiж в
аліфатичних. У загальному випадку найбiльший коефiцiєнт
заломлення характерний для ароматичних вуглеводнiв, а
найменший для метанових. Нафтенові вуглеводнi займають
промiжне положення. Вiдмiнностi найбiльш яскраво вираженi у
низькокиплячих представникiв гомологiчних рядiв i поступово
згладжуються iз збiльшенням молекулярної ваги.
Для нафтових фракцiй спостерiгається така
закономiрнiсть: чим вища температура кипiння фракцiї, тим
вищий показник заломлення. Б.В. Йоффе i О.Є. Баталiним
запропоновано два вдосконалених методи визначення групового
складу нафти з використанням тiльки рефрактометричних даних
i точних розрахункових формул. Для практичного застосування
авторами побудованi відповідні номограми, які при
використанні даної лабораторної роботи не використовуються.

9