Page 19 - 4932

Рисунок 2.2 – Фазова діаграма умов утворення гідратів природного газу, що не містить
сполук сірки, розрахована за питомою вагою газу (в американських технічних одиницях)

Або ж, коли потрібно визначити величину тиску, за якого утворюється
гідрат, необхідно спочатку відкласти на осі абсцис (осі х) задане значення
температури. З цієї точки проведемо вертикальну лінію до перетину з кривою
відповідної питомої ваги газу. При цьому може знадобитися застосування
деякої інтерполяції. Потім від знайденої точки перетину слід провести
горизонтальну лінію вліво і визначити значення тиску на осі ординат (осі у).
І нарешті, якщо потрібно знайти температуру гідратоутворення,
необхідно відкласти заданий тиск по осі ординат і виконати вищеописані
операції в зворотній послідовності. У результаті на осі абсцис буде знайдено
шукане значення температури.
Даний метод не дозволяє визначити ні фазовий склад, ні тип гідрату, але
зазвичай нас цікавлять тільки умови утворення гідрату. За допомогою цієї
діаграми можна швидко визначити їх значення.

Метод розрахунку за коефіцієнтом K
Другим способом, що дозволяє виконувати обчислення вручну, є метод
розрахунку за коефіцієнтом K . Спочатку цей метод розробили Карсон і Катц
[4] (див. також у Уїлкокса із співавт. [5]), але згодом його доповненили новими
даними та діаграмами. Одна з особливостей цього методу полягає в тому, що
діаграми, спочатку складені Карсоном і Катц [4] і охарактеризовані авторами як
«попередні», потім відтворювали без змін протягом багатьох років.
Коефіцієнт K визначається як показник розподілу даного компонента

між гідратною і газовою фазами:

17