Page 22 - 4931

22

ІМЕННИК

Іменник – це частина мови, яка означає предмет, особу і відповідає на
запитання хто? або що? Прикладами іменників є такі слова: зошит, ручка,
студент, викладач, читання, малювання. Іменники поділяються на назви істот
(мама, тато, брат, сестра) і неістот (ручка, зошит, олівець, книжка).

НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК (НОМІНАТИВ)

В українській мові є 7 (сім) відмінків: називний (хто?, що?), родовий (кого?,
чого?), давальний (кому?, чому?), знахідний (кого?, що?), орудний (ким?, чим?),
місцевий (на кому?, на чому?) і кличний (форма звертання).
Називний відмінок відповідає на запитання хто? або що?: викладач,
студент, парта, стілець. У реченні він виконує функцію підмета.

ІСТОТА / НЕІСТОТА

Іменники означають назви істот (хто?) і неістот (що?). До істот належать
особи, тварини, комахи, птахи, міфологічні істоти та померлі. Усі інші назви
належать до неістот. Назви істоти / неістоти не збігаються з поняттям живого /
неживого, тому слова група, стадо тощо до неістот.

ХТО? мама, тато, корова, журавель, дитина тощо.
ЩО? дошка, крейда, зошит, книжка, ручка тощо.

ХТО ЦЕ?

Це мама / мати. Це тато / батько.

Це студент. Це студентка.

Це кіт. Це собака.

Це викладач.