Page 75 - 4928

Оформлення зображень на креслениках

На головному виді деталі (рис.4.19) границя між видом та розрізом проходить не по осі
симетрії, оскільки на вісь симетрії припадає ребро шестигранної призми. У такому випадку
ребро показується на кресленику, а вид від розрізу відділяється хвилястою лінією.

Якщо січна площина розташована
під будь-яким кутом до
горизонтальної площини проекцій,
використовують похилий розріз (рис.
4.20). Його позначення таке ж саме, як
і для простих розрізів. На рисунку
4.20 для відображення форми деталі
використовується два похилі розрізи:
А-А та Б-Б. При цьому розріз А-А
розташований в безпосередньому
проекційному зв’язку, а розріз Б-Б
повернутий (з використанням познаки
«повернуто»).
Рисунок 4.20 – Похилий розріз

Розріз, призначений для виявлення форми деталі лише в окремому обмеженому місці,
називають місцевим і обмежують на виді суцільною хвилястою лінією. В
машинобудуванні при викреслюванні суцільних (не пустотілих) деталей повні розрізи не
використовують. Однак часто у суцільних деталях є отвори або заглиблення, форму яких
потрібно зобразити на кресленику. Прикладами таких деталей є валик зі шпонковим пазом
(рис. 4.21 а) та вісь з центровими отворами (рис. 4.21 б). У таких випадках використовують
місцевий розріз. Використання повного розрізу в даному випадку не є доцільним, оскільки
кресленик не стане від цього більш зрозумілим, а трудоємність його виконання
збільшується. Тому слід використовувати місцевий розріз. Валик умовно розсікається
січною площиною, що проходить через його вісь, лише в тому місці, де розміщений
шпонковий паз (рис. 4.21 в). Розріз обмежується суцільною хвилястою лінією, яка не
повинна збігатися з будь-якими лініями зображення. На кресленику осі (рис. 4.21 г) форма
центрового отвору також зображена за допомогою місцевого розрізу.

а) б)

в) г)

Рисунок 4.21 – Місцеві розрізи

75