Page 276 - 4928

Кожний елемент схеми повинен мати позиційне позначення, яке включає в себе
позначення літерою та порядковий номер. Приклад позначення літерою: резистор – R,
конденсатор – С, котушка індуктивності – L, амперметр – А, вольтметр – V, генератор – Г,
діод напівпровідниковий – Д, дросель – Др, кнопка – Кн, прилад електронний – Л, двигун –
М, запобіжник – Пр, реле – Р, тріод напівпровідниковий – Т, трансформатор – Тр і т.д. Якщо
у виробі є декілька однотипних елементів, то після буквеного позначення елемента
вказується його порядковий номер, наприклад, R1, R2, R3. Якщо у виріб входить тільки один
елемент даної групи, то порядковий номер у його позиційному позначенні можна не
вказувати. Позиційне позначення виконують поряд з умовним знаком праворуч від нього або
над ним. Порядкові номери призначають відповідно до послідовності розміщення елементів
зверху вниз і зліва направо.
Всі елементи на схемі повинні бути визначені однозначно. Для цього дані про елементи
записують в таблицю, яка називається «Перелік елементів» (рис. 13.1).
Порядок запису елементів у перелік такий:
елементи записують по групах (видах) в алфавітному порядку літерних позиційних
познак. Якщо на схемі використовують позиційні позначення із літер латинського і
слов'янського алфавітів, то в переліку спочатку записують елементи з позиційними
позначеннями, складеними із літер латинського алфавіту, а потім – із літер слов'янського
алфавіту;
в межах кожної групи елементи розташовують у порядку зростання їх номерів. Для
внесення змін рекомендується залишати декілька незаповнених рядків між окремими
групами елементів або між елементами у великій групі;
для скорочення переліку допускається однотипні елементи з однаковими
параметрами, які мають на схемі послідовні порядкові номери, записувати в перелік одним
рядком, записуючи у відповідну графу тільки позиційне позначення з найменшим і
найбільшим порядковими номерами (наприклад, R1…R5, C8…C12);
при записі однотипних елементів допускається не повторювати в кожному рядку
найменування елемента, а записувати його у вигляді заголовка до відповідного розділу.
Заголовок підкреслюють тонкою суцільною лінією;
якщо параметри елементів вибирають при регулюванні виробу, то на схемі і в
переліку їх позначають зірочкою (С1*), а на полі схеми розміщують виноску.
На схемі рекомендовано показувати характеристики вхідних і вихідних кіл виробу:
частоту, напругу, силу струму і та ін., а також параметри, які підлягають вимірюванню на
контрольних контактах, гніздах і та ін. Характеристики вхідних і вихідних кіл виробу
записують у вигляді таблиці. На рисунку 13.3 показана принципова електрична схема
стабілізатора напруги, а на рисунку 13.4 – перелік елементів до неї.

Рисунок 13.3 – Схема електрична принципова

276