Page 239 - 4928

12 ║ КРЕСЛЕНИКИ СКЛАДАНИХ ОДИНИЦЬ

Графічними конструкторськими документами згідно з ГОСТ 2.102-2013, які
виконуються для складаної одиниці, є:
– кресленик загального виду;
– складальний кресленик;
– габаритний кресленик;
– монтажний кресленик.
Основним текстовим конструкторським документом на складану одиницю є специфікація.

12.1 Складальний кресленик

Складальний кресленик – документ, який містить зображення складаної одиниці та
інші дані, необхідні для його складання (виготовлення) і контролю.
Складальний кресленик дає уявлення про взаємний зв’язок і способи поєднання між
собою деталей. Ці кресленики призначені для серійного або масового виробництва. В
одиничному або малосерійному виробництві рекомендовано користуватися креслениками
загальних видів.
Згідно з ГОСТ 2.109-73 складальний кресленик повинен мати:
– зображення складаної одиниці, яке дає уявлення про розміщення та взаємний зв'язок
окремих її частин. Дозволяється розташовувати на складальному кресленику схему
з’єднання або схему розміщення складових частин виробу;
– розміри з граничними відхилами та інші параметри і вимоги, які виконують та
контролюють у процесі складання виробу;
– вказівки про характер спряження деталей і методи його виконання, якщо точність цього
спряження забезпечується в процесі складання виробу підбиранням, підгонкою тощо;
вказівки про спосіб з’єднання нероз’ємних частин виробу (зварних, паяних з’єднань тощо);
– номери позицій складових частин виробу;
– основні характеристики виробу;
– габаритні, установлювальні, приєднувальні, а також необхідні довідкові розміри.
Перелік складових частин складального кресленика вносять до специфікації, яка є його
обов’язковою частиною.
Наочне зображення вентиля (складаної одиниці) в складеному вигляді та його складових
показано на рисунку 12.1. Приклад виконання складального кресленика вентиля і
специфікації до нього представлені на рисунках 12.2 та 12.3.

12.1.1 Послідовність виконання складального кресленика

Складальний кресленик найчастіше виконують у двох або трьох основних зображеннях,
застосовуючи місцеві і додаткові види, прості, складні і місцеві розрізи, перерізи тощо. При
цьому кількість зображень (видів, розрізів, перерізів) залежить від складності конструкції і
має бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про будову виробу.
Для предметів, що проектуються у вигляді симетричної фігури, рекомендується
поєднувати в одному зображенні половину виду з половиною відповідного розрізу. Такі
деталі, як гайки, шайби, гвинти, болти, заклепки, шпонки, вали, рукоятки і та ін., у
поздовжньому розрізі на складальному кресленику, як правило, показують не розсіченими.
Такі елементи як спиці маховичків і зубчастих коліс, тонкі стінки, ребра жорсткості
розрізають, але показують на кресленику не заштрихованими, якщо січна площина
напрямлена вздовж осі або довгої сторони такого елемента.

239