Page 211 - 4928

Кресленики деталей

цілому і окремих її частин тощо. Аналізуючи деталь, уявно розділяють її на прості
геометричні форми і розглядають, як ці форми поєднані в одне ціле. Приклад аналізу форми
деталі подано на рисунку 11.1.
2. З’ясовують призначення деталі, її назву, робоче розміщення в механізмі, матеріал, з
якого її виготовлено, умови роботи тощо.

Рисунок 11.1 – Елементарні геометричні тіла та поверхні, з яких складається деталь:
1 – частина шестигранної призми з отвором; 2 – паралелепіпед з отворами; 3 – частина
порожнинного циліндра; 4 – циліндр з отвором; 5 – конус з циліндричним отвором; 6 –
восьмигранна призма; 7 – паралелепіпед з отвором; 8 – частина циліндра з отвором

3. Вибирають розміщення деталі для побудови її головного зображення. Головним
зображенням може бути вид, фронтальний розріз або поєднання розрізу з видом. Головне
зображення повинно дати якнайповніше уявлення про форму і розміри предмета. Вибираючи
головне зображення, слід ураховувати деякі вимоги технологічного і конструктивного
порядку. Так, деталі, які обробляють на токарному верстаті (втулки, осі, кільця, вали,
шпинделі тощо), розташовують горизонтально (рис. 11.2 а), штамповані деталі розміщують
на головному зображенні відповідно до їх положення при пресуванні (рис. 11. 2 б), корпусні
деталі, які виготовляють литтям, показують у тому вигляді, у якому вини є на головному
зображенні у конструкції виробу (рис. 11.2 в), при цьому основна оброблювана площина
найчастіше є горизонтальною.
4. Вибирають потрібні зображення: види, розрізи, перерізи, виносні елементи, які
повністю виявляють зовнішню і внутрішню будову деталі.
5. Вибирають величину зображення. Ескіз рекомендовано виконувати на папері в
клітинку, бо це полегшує дотримання проекційного зв’язку, паралельності ліній,
симетричності тощо. Розмір ескізу повинен дати змогу виявити форму найдрібніших
елементів деталі і полегшити нанесення розмірів.

а) б) в)

Рисунок 11.2 – Вибір головного виду при виконанні ескізів деталей різного типу

211