Page 205 - 4928

Основи машинобудівного креслення

Складана одиниця – це виріб, окремі частини якого повинні бути з'єднані між собою на
підприємстві, яке їх виготовляє, за допомогою складальних операцій. Складальними
операціями є зварювання, паяння, загвинчування, зшивання, запресовування, склеювання,
розвальцьовування тощо.
Комплекси – це два або більше специфікованих виробів, не з’єднаних між собою на
підприємстві, що їх виготовляє, за допомогою складальних операцій, але які призначені для
виконання взаємозв’язаних експлуатаційних функцій, наприклад: потокова лінія верстатів,
автоматична телефонна станція, бурильна установка, корабель, метеорологічна ракета і
пускова установка до неї тощо. До комплексу, крім виробів, які виконують основні функції,
можуть також входити деталі і складані одиниці, призначені для монтажу комплексу на місці
його експлуатації, комплекти запасних частин та ін.
Комплект – це два або більше виробів, не з’єднаних між собою на підприємстві, яке їх
виготовляє. Це набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного
характеру, наприклад: комплект запасних частин, комплект інструменту, комплект
вимірювальної апаратури і т. д.
Залежно від призначення вироби поділяють на вироби основного і допоміжного
виробництва. До виробів основного виробництва належать ті, які призначені для реалізації.
Вироби допоміжного виробництва використовує для власних потреб підприємство, яке їх
виготовляє. Наприклад, якщо підприємство виготовляє двигуни, інструменти, кріпильні
деталі для реалізації, то ці вироби слід віднести до виробів основного виробництва; але якщо
інструменти або кріпильні деталі призначені не для реалізації, а їх використовують для
потреб самого підприємства, то їх відносять до категорії виробів допоміжного виробництва.
Відповідно до етапів виробничого процесу (виготовлення заготовок і деталей, складання
виробів, налаштування і т.п.), а також залежно від їхнього призначення й використання всі
машинобудівні кресленики діляться на такі види: кресленики виробів основного виробництва,
кресленики виробів допоміжного виробництва, кресленики технологічні, кресленики
експлуатаційні, кресленики заявкові й патентні.
Кожен з перерахованих видів креслеників складається із зображення виробу (групи,
вузла, деталі), різних написів, що поміщають як безпосередньо в самих зображеннях, так і на
вільному від них полі кресленика, розмірів і різних умовних познак. Незалежно від типу,
призначення й змісту, всі технічні кресленики виконують і оформляють за однаковими
правилами, встановленими стандартами. Ці правила спрощують креслярські роботи, надають
графічним документам більшої однозначності і полегшують їхнє читання.
За змістом і призначенням кресленики у технічному кресленні поділяються на такі види:
кресленик деталі, складальний кресленик, кресленик загального виду, теоретичний;
габаритний, монтажний, кресленик на пакування.
Залежно від носія, на якому виконані конструкторські документи, вони бувають:
паперові та електронні.
За стадіями розробки виробу поділяються на робочу та проектну конструкторську
документацію (ГОСТ 2.103-2013).
До проектної конструкторської документації входять такі:
документи технічної пропозиції (ГОСТ 2.118-2013) – кресленик загального виду,
відомість технічної пропозиції (перелік документів), пояснювальна записка, що
містить техніко-економічне обґрунтування доцільності розроблення виробу на
підставі технічного завдання, і цим документам присвоюють літеру «П»;
документи ескізного проекту (ГОСТ 2.119-2013) – кресленики загальних видів,
відомість технічної пропозиції (перелік документів), пояснювальна записка і цим
документам присвоюють літеру «Е»;

205