Page 160 - 4928

Умовні познаки шпонок містять: найменування, варіант виконання (виконання 1 не
вказують), розміри перерізу і довжину шпонки (b×h×l), номер стандарту, що визначає
розміри шпонки.
Приклад умовної познаки
Шпонка 2-10×8×60 ГОСТ 23360-78 – призматична шпонка виконання 2, з розмірами за
ГОСТ 23360-78 - b = 10 мм, h = 8 мм, l = 60 мм.
Шпонка 6×13 ДСТУ ГОСТ 24071:2005 – сегментна шпонка виконання 1, товщиною
6 мм, висотою 13 мм з розмірами згідно з ДСТУ ГОСТ 24071:2005.
Найбільш поширені призматичні (рис. 8.5а) і сегментні (рис. 8.5 б) шпонки, розташовані
в пазу вала та входять у паз, який виконаний у втулці деталі. Сегментні шпонки
застосовують при коротких ступицях коліс.
Передача обертання від вала до втулки (і навпаки) найчастіше проводиться робочими
бічними гранями шпонки. Після складання шпонкового з’єднання між пазом втулки і
верхньою межею шпонки залишається невеликий зазор.
Визначальним розміром з’єднання служить діаметр вала. Розміри і граничні відхилення
розмірів шпонок і відповідних їм шпонкових пазів на валах і у втулках встановлює ГОСТ
23360-78 для призматичних шпонок і ДСТУ ГОСТ 24071:2005 для сегментних шпонок.
Довжина шпонки – розрахункова величина, що залежить від передавальних зусиль.
На креслениках шпонкові з'єднання показують у розрізі площиною, що проходить через
вісь вала. При цьому шпонку зображують нерозрізаною. Форму і глибину паза під шпонку
передають за допомогою місцевого розрізу, виконаного на валу, і перетину площиною,
перпендикулярною до осі валу. Зазор між втулкою і шпонкою зображують збільшеним.

а)

б)

Рисунок 8.5 – Зображення шпонкових з’єднань

160