Page 68 - 4917
P. 68

транспорту,  активізують  руслові  процеси  в  нижньому  б'єфі.
           Для  згладжування  цих  негативних  наслідків  передбачають
           обмеження  внутрішньодобових  коливань  рівня  нижнього
           б'єфа і питомих скидових витрат.
                Основні  параметри  водоймища,  що  визначають  його
           розміри,  повинні  бути  технічно  й  економічно  обґрунтовані.
           Оптимальні  параметри  вибирають  на  основі  зіставлення
           народногосподарського      ефекту     регулювання      стоку    з
           капітальними  вкладеннями  на  будівництво  гідротехнічних
           споруджень, заходи щодо інженерного підготування території,
           відшкодування  збитку  від  затоплення  і  підтоплення, перенос
           або нове будівництво житлових будинків, виробничих і інших
           об'єктів, переселення населення тощо. При цьому обов'язково
           повинні  бути  враховані  питання  комплексного  використання
           водяних  ресурсів  і  їхньої  охорони,  соціологічні  й  екологічні
           аспекти  наслідків  регулювання  стоку,  можливості  зміни
           режиму  і  розширення функцій водоймища в перспективі.  Як
           бачимо, жодне з перелічених вище питань не вирішується
           без  детального  вивчення    картографічних    матеріалів  та
           інженерно-геодезичного проектування:  визначення об’ємів
           водосховища,  площ  затоплення  тощо.  Для  проектування
           гідровузла необхідно мати топографічні матеріали відповідних
           масштабів.  На  них  виявляють  основні  форми  рельєфу
           (підвищення, котловани, круті і пологі схили, тераси і т.д.).
                Створ  головної  греблі,  як  правило,  назначають  в
           самому  вузькому  місці  водойми  ріки.  Створ  споруди
           вибираємо із умов мінімізації протяжності споруд гідровузла
           на цьому створі. Фактично від положення створу гідровузла в
           плані  залежить  лише  довжина  глухої  земляної  греблі.  Її
           визначають  як  віддаль  між  горизонталями,  які  мають  ту  ж
           висоту, що і гребінь глухої греблі, наприклад, якщо вона рівна
           115,5м, то на карті ми знаходимо ділянку річки, де горизонталі





                                          68
   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73