Page 5 - 4915

ВСТУП

Проведення економічних реформ в Україні пов’язано з
вирішенням проблем вдосконалення системи управління
регіональним розвитком, необхідністю наукового
обґрунтування принципово нових методологічних основ
вивчення процесів розміщення продуктивних сил країни та
оптимізації територіальної структури економічної системи.
Проблеми комплексного і збалансованого розвитку регіонів, у
різних країнах незалежно від їх суспільно-політичного і
державного устрою завжди займали важливе місце у
діяльності центральних та регіональних органів влади. Це
пояснюється необхідністю рівномірного соціально-
економічного розвитку регіонів, піднесення рівня життя
населення і не допущення поглиблення територіальної
диференціації між областями. Організація управління
соціально-економічними процесами в регіонах за умов
формування ефективно-функціонуючої ринкової економіки
вимагає переходу до стабільних, врегульованих
взаємовідносин між державою, регіонами та органами
місцевого самоврядування, здатних сприяти раціональному
використанню природно-ресурсного, людського,
виробничого, інвестиційно-інноваційного та інших
потенціалів території як в загальнодержавних, так і в
регіональних інтересах. За роки незалежності України чимало
зроблено у створенні законодавчої бази, яка регулює
організаційні та економічні відносини між державою та
регіонами у сфері управління, міжбюджетних відносин,
розвитку інституцій ринкової інфраструктури та соціальної
сфери.
Разом з тим, існуюча в Україні система регулювання
регіонального розвитку залишається досі малоефективною,
внутрішньо суперечливою і відірваною від потреб населення,
оскільки базується на недостатньо досконалих організаційних
та економічних методах управління.
Вирішення проблем регіонального соціально-
економічного розвитку в Україні пов’язане з формування
економічно сильних регіонів. Ця точка зору знаходить
підтримку, як з боку науковців, так і практиків, але в практиці
господарювання її реалізація ускладнюється внаслідок
невизначеності регіонів як територіально-господарських
структур з точки зору організаційно-правових аспектів;

4