Page 37 - 4908

де З , З – збиток підприємства протягом і -го розрахун-
і 1 і 2
кового періоду до і після реалізації організаційно-техніч-
них заходів відповідно.
Визначення економічної ефективності проводиться з
метою прийняття рішень про доцільність реалізації енерго-
зберігаючих заходів. Вибір енергозберігаючих заходів прово-
диться шляхом техніко-економічного порівняння варіантів.
Критеріями економічної ефективності можуть бути:
 затрати на розробку, впровадження та експлуатацію;
 економічний ефект від впровадження (прибуток, рен-
табельність, період окупності);
 співвідношення затрат та економічного ефекту, вира-
женого у певній формі.
Показники визначення економічної ефективності енер-
гозберігаючих заходів
Прибуток від впровадження П :

П  Е  З , (5.3)

де П – прибуток, отриманий від реалізації енергозберіга-
ючих заходів; Е – економія, отримана від реалізації енер-
гозберігаючих заходів; З – затрати на реалізацію енерго-
зберігаючих заходів.
Чистий приведений прибуток ЧПП (NPV):

t  к t П  З 
NPV   t t t , (5.4)
 t 0 1(  k)
де k – норматив дисконтування; t к – останній рік реалізації
енергозберігаючих заходів.
Вибір нормативу дисконтування залежить від:
 комерційної кон’юнктури об’єкта, що споживає ПЕР;
 вартості зайнятих коштів, вартості банківських депо-
зитів.
При оцінці ефективності енергозберігаючих заходів нор-
матив дисконтування може вибиратися довільно.
35