Page 96 - 4902

Критеріями оцінювання рівня економічної безпеки підприєм-
ництва є:
– стан розвитку підприємництва в державі (суспільне ставлення

до ведення підприємницької діяльності та підприємницьку активні-
сть населення; кількість та частку діючих підприємств; частку зайня-
того у підприємницькій діяльності населення; динаміку обсягів ви-
робництва і реалізації продукції; ефективність фінансово-госпо-
дарської діяльності та використання ресурсного забезпечення суб’єк-
тами підприємництва та ін.);

– наявність інфраструктури фізичного захисту майна та грома-
дян, інфраструктури сприяння розвитку бізнесу;
– рівень розвиненості ринкової економіки, фінансово-кредитної
системи та фондового ринку в країні;

– ефективність і стабільність податкової політики та системи
державного регулювання підприємницької діяльності;
– рівень демократизації суспільства;
– якість життя та рівень доходів населення.
Для комплексного сприйняття й розуміння проблематики, пере-
думови та чинники впливу на економічну безпеку підприємництва
представлено в табл. 5.1.

Слід також зазначити, що посилення негативного впливу чинни-
ків на економічну безпеку підприємництва призводить і до значних
небажаних наслідків для економіки та суспільства в цілому, зокрема:
зниження обсягів виробництва продукції (послуг), погіршення кон-

курентного середовища та підвищення рівня цін, посилення безро-
біття та послаблення соціальної захищеності громадян, зменшення
податкових надходжень до бюджету, зниження рівня демократизації
суспільства, підприємницької активності та погіршення суспільного
ставлення до політики органів державного управління тощо.
Зважаючи на актуальні проблеми та перешкоди на шляху роз-

витку підприємництва, основними напрямами державної політи-
ки, спрямованими на їх усунення (мінімізацію негативного впливу)
можна виділити такі:
1. Сприяння зниженню рівня енергоємності та ресурсомісткості
виробництва підприємств шляхом впровадження та належного фінан-

сування програм енергозбереження; надання у програмах розвитку
підприємництва інноваційним та інвестиційним проектам, які спрямо-
вані на придбання чи створення ресурсозберігальних технологій, стату-
су пріоритетних напрямів (з метою надання їм у подальшому фінансо-
во-кредитної підтримки); моніторинг процесів активізації суб’єктів
підприємницької діяльності щодо запровадження ресурсозберігальних

.