Page 44 - 4902

ників, у разі потреби, може вводитися щотижнева й щоденна. Крім
цього, необхідно визначити порогові значення основних індикаторів,
знання яких дає змогу проводити порівняння порогових і поточних

значень індикаторів та робити висновки щодо стану соціально-еко-
номічної безпеки в країні. Завдяки цьому можна щомісячно та що-
квартально робити аналітичні огляди стану національної економіч-
ної безпеки.
Відшкодування збитків, пов’язаних із перевищенням порогових
значень тих чи інших показників безпеки, зумовлює потребу у ство-

ренні спеціальних компенсаційних фондів, ресурсів, які можливо
було б використовувати в екстремальних ситуаціях. Мається на увазі
матеріальні резерви і запаси виробничого та невиробничого призна-
чення, додаткові транспортні можливості для перекидання мате-

ріальних ресурсів у зони критичних ситуацій, резервні потужності в
енергетичних галузях, запаси споживчих товарів для надання допо-
моги населенню, валютні резерви, можливості міжнародної підтрим-
ки тощо.
Підсистема аналітично-прогнозного забезпечення. Важливе зна-
чення у цій підсистемі має надаватися збору й аналітичній обробці
інформації щодо стану економіки країни (вітчизняні і зарубіжні ма-

теріали – газетні і журнальні статті, книги, комп’ютерні бази даних,
результати разових і періодичних обстежень тощо).
Ця підсистема має також містити прогнозну складову. Розробле-
ння прогнозів розвитку ситуації у сфері економічної безпеки може

здійснюватися як експертним шляхом, так і за допомогою матема-
тичного апарату. Крім розроблення прогнозів розвитку загальної си-
туації, є сенс готувати прогнози щодо окремих складових економіч-
ної безпеки, впливу дестабілізуючих чинників на зниження рівня
безпеки, впливу заходів, які спрямовані навпаки – на підвищення
рівня безпеки. Прогнози можуть розроблятися як на квартал, рік, так

і на більший проміжок часу.
Для практичної розбудови національної системи економічної
безпеки особливе значення матиме посилення функціонального
принципу роботи міністерств, відомств та інших органів державної
влади. Тому державна діяльність щодо забезпечення економічної

безпеки має відповідати таким основним вимогам:
– чітке розмежування функцій центральних органів виконавчої
влади з питань національної безпеки;
– чітке визначення завдань державного та місцевого рівнів та
відповідне розмежування функцій центральних та регіональних
органів виконавчої влади при забезпеченні єдності системи виконав-

.