Page 173 - 4902

безпеченні найефективнішого використання банківського ресурсно-
го потенціалу, створенні сприятливих умов для реалізації економіч-
них інтересів банківських установ, попередженні внутрішніх і зов-

нішніх загроз банківській системі, створенні умов її стабільного й
ефективного функціонування.
Фінансова безпека фондового ринку – це оптимальний обсяг йо-
го капіталізації (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх
структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінан-
совий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі,

торговців, інститутів спільного інвестування, посередників (броке-
рів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів і держави в
цілому. Оцінюючи безпеку фондового ринку в цілому, треба вести
мову про безпеку ринку державних цінних паперів і ринку корпора-

тивних цінних паперів, а також решти його сегментів: ринків акцій,
облігацій, векселів, казначейських зобов’язань, ощадних сертифіка-
тів, біржового та позабіржового ринків.
Під фінансовою безпекою страхового ринку у цілому і конкре-
тного страховика зокрема, слід розуміти такий рівень забезпеченості
страхових компаній фінансовими ресурсами, який дозволив би їм у
разі потреби відшкодувати обумовлені у договорах страхування

збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування. Фінан-
сова безпека ринку страхових послуг, що залежить від багатьох
об’єктивних і суб’єктивних, внутрішніх і зовнішніх чинників, перш
за все визначається станом його розвитку, фінансовою результатив-

ністю та ефективністю діяльності. Водночас вона зумовлена і
реальним фінансовим станом господарюючих суб’єктів.
Враховуючи багатоаспектність поняття фінансової безпеки,
складність взаємозв’язків і взаємозалежності різних її складових та
елементів, а також необхідність консолідації економічних та фінан-
сових інтересів громадян, підприємств, регіонів і держави в напрямі

забезпечення стійкого економічного розвитку, до складу фінансової
безпеки (окрім перелічених вище) доцільно включити такі струк-
турні компоненти (за вертикальною градацією):
– фінансову безпеку особи (людини / окремого громадянина) та
домогосподарства;

– фінансову безпеку підприємства;
– фінансову безпеку регіону.
У стратегічному плані рівні фінансової безпеки особи (індиві-
дуума), підприємства і держави неподільні, оскільки як для здійснен-
ня індивідуальних відтворювальних процесів, так і їх перетворення
на процес суспільного відтворення можливі лише за умови органіч-

.