Page 50 - 4899

2 ОСНОВНІ МЕТОДИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2.1 ІНТЕРПОЛЯЦІЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН
ТА ТРИВИМІРНІ МОДЕЛІ SURFER

Навчальні елементи: загальні положення. Побудова карти фактичного матеріалу.
Інтерпрітація еколого-техногеохімічної карти

2.1.1 Загальні положення

Інтерполяція в екології – це графічне відображення даних методом знаходження
проміжних значень вмісту елементів речовин на геоекологічних полігонах за наявним
дискретно просторовим набором відомих значень. Програмне забезпечення: Surfer™
використовується для створення карт ізоліній, тривимірних моделей та аналізу просторових
даних.
Основні формати представлення даних: карти ізоліній, тривимірне зображення поверхні,
каркасне представлення, тіньові карти рельєфу, поле векторів, растрові та векторні карти-
підкладки, відображення точкових об'єктів, написів і графічних примітивів. Є можливість
комбінувати різні формати представлення даних на одній карті, а також розташовувати
довільну кількість карт поряд одна з одною в одному документі. Практично всі аспекти
відображення може побудувати користувач. Пакет забезпечує легку і швидку підготовку
високоякісних графічних матеріалів.

2.1.2 Побудова карти фактичного матеріалу

За допомогою розробленої бази даних з вмістом забруднювальної речовини у
природному навколишньому середовищі, географічними координатами та номерами проб
створюють, тобто будують карту фактичного матеріалу Post Map (рис. 2.2):
Крок 1. За допомогою меню map створіть карти пунктів спостереження в випадаючому
меню виберіть new post map.
Крок 2. Відкриється вікно open, за допомогою якого треба вказати шлях до розміщення
файлу .xls з географічною прив’язкою. База даних Excel повинна бути збережена у форматі
Microsoft Excel 0.5/95. Але з Excel потрібно бути обережним. Якщо у Вас Excel 97 та вище, то
дані не прочитаються.
Крок 3. У діалоговому вікні post map properties задаються характеристики new post map.
Встановлюються такі параметри:
а) symbol properties – задається форма та колір точкового об’єкта геоекологічного
полігону;
б) symbol size – розмір точкового об’єкта геоекологічного полігону,
в) worksheet columns – вказується XY координата.
Крок 4. За допомогою меню labels:
а) worksheet column for labels зазначають номери геоекологічних полігонів. Тут немає
чогось особливого, окрім налаштування значка. А ось вкладка Labels може нас зацікавити,
оскільки там можна вказати значення Z та підписати точку на карті;
б) text properties – задається розмір та тип шрифту підпису точкового об’єкта або
геоекологічного полігону (рис. 2.1).
У минулому кроці ми дивилися, як можна вивести реальні дані. Але було б добре, якби
кожному проміжку даних можна було зазначати певний значок. Ми б бачили, як розподілені
дані в деякому діапазоні. І це можна. Переходимо в New Classes Post Map меню. Далі вибираємо
файл, з'явиться діалогове вікно, але в ньому є цікавий пункт classes. Тут ми можемо вказати
діапазон значення і зробити відповідний значок. Ось приклад результату, коли максимальні
значення червоні.
50