Page 34 - 4889

Із зібраної системи при закритих вентилях 2-1 і 2-3 (у
випадку наявності манометра) і відкритому вентилі 2-2
проводиться відкачування повітря до тиску в середині
4
3
еманаційної камери не більше ,1  10 Па. При досягненні
необхідного розрідження вентиль 2-2 закривається, і при
закритому затискувачі 5 відкривається вентиль 2-1. При цьому
майже все повітря з барботера 4 переводиться через осушувач
3 в об’єм камери. Після введення першої порції повітря
вентиль 2-2 закривається і обережно (!) відкривається
затискач 5 так, щоб повітря поступало в барботер зі
швидкістю 1-2 бульбашки за секунду. Після заповнення
барботера зовнішнім повітрям затискач 5 перекривається, і
через вентиль 2-2 друга порція повітря вводиться в камеру. Ця
процедура повторюється 3-4 рази. Використовуючи годинник
або секундомір, відмічають час введення першої порції
радона; відносно цього моменту ведеться відлік часу t після
введення радону. Після закінчення введення радону
закривають вентиль 2-2 еманаційної камери і починають
вимірювати швидкість розпаду.
Протягом перших 3 годин розпад безперервно зростає
внаслідок появи нових альфа-випромінювачів - продуктів
радіоактивних перетворень радона. Закон зростання
швидкості розпаду при введенні радона в еманаційну камеру
приладу “Радон“ представлений графіком (рис. 4.4).
Тригодинне вимірювання швидкості розпаду виконують
з метою перевірки чутливості еманометра. Для розв’язку
практичних задач еманаційного знімання (як і в нашому
випадку) експозиція t вкладається в 3-5 хв. Коефіцієнт
еталонування j при цьому визначають, використовуючи
графік (рис. 4.4).
Ціна поділки j показує, якій об’ємній активності радону
в еманаційній камері відповідає показ прилада, що дорівнює
одній поділці шкали. Ціна поділки - величина, обернена
чутливості прилада, яку розраховують як /1 j; вона є одним з
метрологічних параметрів прилада. Так, відповідно до ГОСТу

32