Page 44 - 4888

Енергетична роздільна здатність напівпровідникових
детекторів у 15-20 разів краща, ніж енергетична роздільна
здатність сцинтиляційних детекторів. У них немає проміжних

Рисунок 5.1 – Спектрометр СКС-99 ”Супутник”

перетворень енергії на світлові фотони, отже, менші витрати
енергії на один зібраний на вихідному електроді носій струму.
Дійсно, розкид амплітуд імпульсів від моноенергетичних
гамма-квантів визначається тільки флуктуаціями кількості
зарядів утворених електронів. У сцинтиляційному блоці
детектування частинка втрачає енергію у середньому близько
1 кеВ на один фотон, що потрапляє на фотокатод. У
германієвому НПД частина втрачає 2,94 кеВ на утворення
пари електрон-дирка. Таким чином, на 2 МеВ поглинутої
5
енергії в НПД утворюється близько 310 носіїв заряду.
Оскільки можливі відносні відхилення у кількості
утворення пар носіїв пропорційні 1 / q , де q - середня
кількість носіїв, то статистичний розкид амплітуд імпульсів
виявляється на порядок меншим, ніж для сцинтиляційного
блоку детектування. Від цього розкиду амплітуд імпульсів і
залежить власна роздільна здатність детектора. Тому
енергетична роздільна здатність спектрометра з НПД
переважає роздільну здатність сцинтиляційного гама-
спектрометра з кристалом NaJ(Tl).
Ідентифікація радіонуклідів здійснюється за характером
піків поглинання і періодам напіврозпаду. Кількісний
розрахунок активності радіонуклідів у досліджуваному

43