Page 31 - 4881

речовин.

Таблиця 2.1 – Визначення кількості стаціонарних постів
відповідно до чисельності населення
Чисельність 50 – 100 – 200 – 500 – 1000 –
населення, < 50 100 200 500 1000 2000 > 2000
тис. осіб
Кількість
постів, шт. 1 2 3 3 – 5 5 – 10 10 – 15 15 – 20
Стаціонарні пости спостережень можуть встановлю-
ватись в житловій, промисловій, змішаній зонах та біля авто-
магістралей.
Маршрутний пост спостереження. Він призначений
для регулярного відбору проб повітря у фіксованих точках
місцевості за допомогою спеціально обладнаної автолаборато-
рії. Маршрут щомісячно змінюється з таким розрахунком, щоб
відбір проб повітря у кожному пункті проводився в різний час
доби. Наприклад, протягом першого місяця машина об’їжджає
пости в порядку зростання номерів, другого — в порядку їх
спадання, третього — з середини маршруту до кінця і з
початку до середини. Розміщення маршрутних постів повинно
бути таким, щоб виявляти максимальні концентрації заб-
руднюючих речовин, які формуються джерелом викиду. Виз-
начаючи місця відбору проб, приймають до уваги висоту
джерела викиду (Н) і максимально можливу зону забруднення
ним атмосферного повітря (R), яка дорівнює 20Н. Складають
схему, центром якої є джерело викиду, навколо котрого
будують кола з радіусами 0,5R; 1R; 1,5R (R = 20Н, Н — висота
джерела викиду). У точках перетину кіл з проведеними з
центра лініями, що позначають сторони світу, відбирають про-
би повітря.
Підфакельний (пересувний) пост спостереження. Його
використовують для відбору проб під димовим факелом з
метою виявлення зони його впливу. Ці місця обирають з ура-
хуванням закономірностей поширення забруднюючих речовин
в атмосфері. Проби відбирають за переважаючим напрямком
29