Page 5 - 4875

ВСТУП

Системне програмування (або програмування систем) - це вид
програмування, який полягає у розробці програм, які взаємодіють з
системним програмним забезпеченням (операційною системою), або
апаратним забезпеченням комп'ютера. Оскільки різні операційні
системи відрізняються як внутрішньою архітектурою, так і способами
взаємодії з апаратним та програмним забезпеченням, то принципи
системного програмування для різних ОС є відмінними. Тому розробка
прикладних програм, які здійснюватимуть одні і ті ж дії на різних ОС,
може суттєво відрізнятися.
Нині масово впроваджується мікропроцесорна техніка у вигляді
персональних комп’ютерів (ПК) у найрізноманітніші сфери діяльності
людини, у школи й вищі навчальні закладки, у техніку та наукові
дослідження. Дуже поширені персональні ЕОМ на базі 16/32-розрядних
мікропроцесорів (МП) сім’ї Intel 8086/ 8088/ 80286/ 80386/ 80486 (далі
i8086). У багатьох сферах застосування мікропроцесорної техніки та,
зокрема, у системах автоматизації експериментальних досліджень важливу
роль відіграє програмування мовою асемблеру (МА), що забезпечує
компактне та оптимальне в часі виконання програмування алгоритмів
керування нестандартними пристроями і первинною обробкою реєстрованої
інформації. Модулі, написані МА, часто використовують у прикладних
програмах (ПП), написаних мовами високого рівня (Pascal, СІ та ін.),
для ефективного розв’язання «вузьких місць» в алгоритмах, які
засобами мов високого рівня занадто громіздкі в реалізації, або взагалі
не піддаються реалізації.

4