Page 90 - 4874

Х=X 12–1+X 22–2+…+X i2–i+…+X n2–n,
де Xi – цифри 0 або 1, а 2–і – вага i-го розряду, спочатку
отримують струм IХ, пропорційний значенню числа Х, а потім
перетворюють його у вихідну напругу. Значення струму I Х
визначається сумою еталонних струмів Ii, які створюються для кожного
розряду числа
I Х =X 1I1+X 2I2+…+X iIi+…+X nIn,
причому підсумовуються струми тільки тих розрядів, для яких Х i=1.
Значення еталонів струму Ii пропорційні вазі позиції двійкового числа і
зменшуються у два рази при переході від старшого i-го розряду до
сусіднього молодшого з номером i+1.

Схеми цифроаналогових перетворювачів

Структура ЦАП вміщує: резистивну або транзисторну матрицю
для формування еталонних струмів; ключі для комутації еталонних
струмів згідно з вхідним кодом до спільної точки підсумовування;
операційний підсилювач (ОП) для перетворення струму IХ у вихідну
напругу; допоміжні схеми для узгодження з вхідними рівнями сигналів;
стабілізоване джерело опорної напруги U ОП.
Резистивні матриці будують або з набору двійково-зважених за
номіналами резисторів, або у вигляді сходового (багатоланкового)
ланцюжка резисторів лише двох номіналів R–2R. Схема ЦАП з
резистивною матрицею на основі двійково-зважених опорів виду R–
2R–…–2n-1 R показана на рисунку 12.1. У цій схемі опір резисторів
матриці подвоюється при переході від старшого розряду до молодшого,
а еталонні струми зменшуються у два рази. Наприклад, якщо для
першого, найстаршого розряду взяти значення струму I 1=1 мА, то для
другого розряду I 2=0,5 мА, для третього I 3=0,25мА і т. д.

89