Page 54 - 4868
P. 54

Ошибка! Стиль не определен.                                                                52

                     Запитання для самоперевірки

                     1. Які дві форми синхронізації Ви знаєте?
                     2. Що  розуміють  під  дрібномодульною  неподільною  дією  у  термінах
               паралельної програми?
                     3. Якими основними характеристиками повинні володіти обчислювальні
               машини для можливості розпаралелення програми?
                     4. Що  розуміють  під  критичним  посиланням  у  термінах  паралельної
               програми?
                     5. У  яких  випадках  у  паралельній  програмі  задовольняється  умова  «не
               більше одного»?
                     6. Що  розуміють  під  крупномодульною  неподільною  дією  у  термінах
               паралельної програми?
                     7. Для  чого  використовуються  символи  «  <  »  та  «  >  »  у  паралельній
               програмі?
                     8. Які форми оператора await Ви знаєте?
                     9. Що таке безумовна та умовна неподільна дія?
                     10. У якому випадку процес знаходиться в стані активного очікування?



                     ЛЕКЦІЯ 8. АКСІОМАТИЧНА СЕМАНТИКА ПАРАЛЕЛЬНИХ

                                                       ПРОГРАМ


                     8.1. Основні визначення та поняття
                     Стверджуючі міркування дозволяють зрозуміти властивості паралельної
               програми.  Але,  що  ще  важливіше,  вони  можуть  допомогти  в  розробці
               правильних  програм.  Основою  для  тверджень  є  так  звана  логіка
               програмування (ЛП)– формальна логічна система, яка забезпечує породження
               точних тверджень про виконання програми.
                     Будь-яка формальна логічна система складається з правил, визначених у
               термінах наступних множин:
                     1) символів;
                     2) формул, побудованих з цих символів;
                     3) виділених формул, що називаються аксіомами;
                     4) правил виведення.
                     Формулами є правильно побудовані послідовності символів.  Аксіоми  –
               це  особливі  формули,  які  апріорі  передбачаються  як  істинні.  Правила
               виведення  визначають,  як  отримати  справжні  формули  з  аксіом  та  інших
               істинних формул. Правила виведення мають наступний вигляд:
                                                      H  , H  ,..., H
                                                        1   2       n
                                                                      ,
                                                            C
               де  H – гіпотеза, а C – висновок. Значення правила виведення полягає в тому,
                     i
               що якщо всі гіпотези істинні, то і висновок істинний. І гіпотези, і висновок є
               формулами або їх схематичним поданням.
                     Доведення  у  формальній  логічній  системі  –  це  послідовність  рядків,
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59