Page 117 - 4868

115 Ошибка! Стиль не определен.

tod = tod+1;
while (!empty(check) && minrank(check) <= tod)
signal(check);
}
}

Тепер у процедурі delay відсутній цикл while, оскільки процедура
tick запускає процес тільки при задоволені його умови запуску. Однак
операцію signal у процедурі tick потрібно помістити в цикл, оскільки
одного і того ж часу запуску можуть очікувати декілька процесів.

16.3. Задача про сплячого перукаря

У якості останнього базового прикладу розглянемо ще одну класичну
задачу синхронізації, а саме задачу про сплячого перукаря. У неї досить
колоритна умова, як і у задачі про філософів, що обідають. Вона представляє
собою практичну задачу, наприклад планування роботи голівки дискового
накопичувача. Дана задача ілюструє важливість взаємозв’язків клієнт-сервер,
які часто існують між процесами. Для її вирішення необхідний особливий
тип синхронізації, що називається рандеву (рандеву – наперед обумовлене
побачення, призначене на певний час і в певному місці). Нарешті, вона
прекрасно демонструє необхідність систематичного підходу до вирішення
задач синхронізації.
Формулювання задачі про сплячого перукаря має наступний вигляд: у
тихому містечку існує перукарня з двома дверима і декількома кріслами.
Відвідувачі входять через одні двері і виходять через інші. Салон перукарні
малий, і ходити по ньому може тільки перукар та один відвідувач. Перукар
все життя обслуговує відвідувачів. Коли в салоні нікого немає, то він спить у
своєму кріслі. Коли відвідувач приходить і бачить сплячого перукаря, він
будить його, сідає в крісло і спить, поки той зайнятий стрижкою. Якщо
перукар зайнятий, коли приходить відвідувач, то той сідає в одне із вільних
крісел і засинає. Після стрижки перукар відкриває відвідувачу двері для
виходу і закриває їх за ним. Якщо існують відвідувачі, що очікують на
стрижку, то перукар будить одного із них і очікує, поки той не сяде в крісло
перукаря. Якщо нікого немає, то він знову засинає до приходу наступного
відвідувача.
Відвідувачі і перукар є процесами, що взаємодіють між собою в
моніторі-перукарні (рис. 1.19). Відвідувачі – це клієнти, які запитують сервіс
(стрижку) у перукаря. Перукар – це сервер, який постійно надає їм сервіс.
Даний тип взаємодії являє собою приклад відносин клієнт-сервер.
Для реалізації описаних взаємодій перукарню можна промоделювати
монітором в якому наявно три процедури: get_haircut (постригтися),
get_next_customer (покликати наступного) і finished_cut (закінчити
стрижку). Відвідувачі викликають процедуру get_haircut. Вихід з неї

відбувається після того, як перукар закінчить стрижку відвідувача, що
викликав процедуру. Перукар циклічно викликає процедуру