Page 152 - 4860

- управління введенням-виведенням інформації
(підсистема введення-виведення ядра ОС);
- управління оперативною пам’яттю (підсистема
управління оперативною пам’яттю ядра ОС);
- управління процесами (підсистема управління
процесами ядра ОС).
Кожна з цих підсистем представлена відповідними
функціями ядра системи.
Багатозадачні операційні системи також включають ще
одну обов’язкову складову - механізм підтримки
багатозадачності. Ця складова не надається як системний
сервіс і тому не може бути віднесена до жодної з підсистем.
Існує три основні механізми забезпечення
багатозадачності планування задач:
- шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу,
який визначається самою задачею (кооперативна
багатозадачність - останнім часом практично не
використовується);
- шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу,
який визначається обладнанням обчислювальної системи -
інтервальним таймером;
- виділення під окрему задачу окремого процесора в
багатопроцесорних системах.
У перших двох випадках на кожному з процесорів в
окремо взятий момент часу обчислюється лише одна задача,
але за рахунок достатньо малого кванту часу (в межах
мілісекунд), що почергово надається кожній з задач, виникає
ілюзія одночасного виконання в системі багатьох задач.
У сучасних системах, як правило, комбінується методи 2 і
3. На сьогодні найпоширенішими ОС для ПК, робочих станцій
і серверів є такі: UNIX, MS DOS, OS/2, WINDOWS, LINUX,
MAC, VAX/VMS.
На переважній більшості IBM-сумісних ПК в нашій країні
до 1995 року використовувалася ОС MS DOS, яка створена

151