Page 124 - 4860

час роботи з системою, що має велику кількість серверів,
перереєстрація є незручною.
Потім стався перехід до доменних СК. У цьому випадку
користувач реєструвався один раз у визначеному домені.
Доменну систему використовували в ОС Windows NT. Заради
сумісності з попередніми версіями цю систему підтримано і в
наступних версіях Windows поряд зі службою каталогів Active
Directory. Доменна система є проміжною в переході від
посерверного вирішення до повноцінних СК. У такій системі
мережеві ресурси (комп’ютери, принтери, користувачів)
групують за спеціальними логічними сутностями, які
називають доменами. Один домен може об’єднувати багато
серверів та робочих станцій. У межах одного домену
реєстрація користувачів відбувається прозоро. Інформація про
ресурси зберігається централізовано на призначених для цього
серверах (контролерах домену). Для зменшення тривалості
доступу бази даних продубльовані в первинних та вторинних
контролерах домену. Недоліки доменної структури:
недостатня масштабованість, неможливість групування
мережевих ресурсів відповідно до специфіки організації
бізнес-процесів, мала кількість типів мережевих ресурсів,
неможливість додавання нових типів даних та ін. Доменну
архітектуру доцільно використовувати в невеликих мережах з
малим набором функцій.
Ієрархічна структура виявилася зручнішою порівняно з
доменною. Після реєстрації користувач може працювати з
усіма ресурсами дерева. Перша повноцінна служба каталогів
(Netware Directory Service (NDS)) з’явилася в ОС Novell
Netware 4.0. Пізніше розроблено служби LDAP, MS Active
Directory, NIS+ та ін.
Деякі з наявних сьогодні служб каталогів (MS Active
Directory, NIS+) успішно працюють у мережах лише однієї
ОС. Інші (NDS, LDAP) мають засоби для роботи в
гетерогенних мережах. Загалом проблему роботи в

123