Page 80 - 4839

Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це
пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від
застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються
пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад,
економічна теорія). Прикладні науки більше пов’язані з практикою,
особливо виробництвом, оскільки їх метою є розроблення способів
впровадження висновків фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз
і аудит).
Дедалі зростаючі витрати на наукові дослідження, перетворення науки
у безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до
вивчення самої науки, що зумовило формування нової науки –
наукознавства, науки про науку.
Наукознавство – це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють
і досліджують закономірності функціонування науки. Його роль зростає в
результаті глобалізації науки.

2.2 Наукова діяльність та глобалізація науки

В умовах світових процесів глобалізації економіки, культури, стилю
життя наукові надбання та наукові дослідження також стають
глобальними. Зокрема, це проявляється в тому, що наука дедалі більше
стає інтернаціональною. Це пов’язано з тим, що сучасні наукові проблеми
можуть бути розв’язані переважно колективними зусиллями, на стику
фахових досліджень. Особливої ваги набувають інтеграційні зв’язки між
науковцями з різних країн, за яких втрачає сенс національна належність
вченого. Головними стають такі його риси як науковий та творчий
потенціал, комунікабельність і мобільність.
Україна бере активну участь у світових інтеграційних процесах в
галузі науки. Конституцією України визначено, що держава сприяє
встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством. До
принципів державного управління науковою діяльністю в Україні,
зокрема, належать:
- використання досягнень світової науки, можливостей міжнародного
наукового співробітництва;
- відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва,
забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із
захистом інтересів національної безпеки.
Отже, можна виділити такі напрямки наукової інтеграції нашої
держави у світове співтовариство.
До форм наукового міжнародного співробітництва належать:
- провадження спільних наукових досліджень, технічних і технологічних
розробок на основі кооперації, спільних науково-технічних програм;

78