Page 63 - 4837

Кора перехідних областей. Розміщена в основному по периферії великих
континентів, де розташовані океани, моря.
2 Мантія – проміжна оболонка – геосфера, яка розміщена між границями
розподілу Мохоровічіча та Віхерта-Гутенберга. Вона займає близько 83 % її
об’єму і 66 % її маси. У її складі виділяють ряд шарів. Верхня мантія – від
поверхні Мохоровичича до границі на глибині 410 км, нижня мантія – до
поверхні Віхерта-Гутенберга (2900 км)
3 Ядро – центральна частина, яка розміщена нижче від границі Віхерта-
Гутенберга. Ядро займає близько 17 % її об'єму і 34 % її маси.
Ядро — наймасивніша (найщільніша) внутрішня частина Землі. Воно
складається з речовин, що мають властивості металів. Радіус ядра становить
близько 3 500 км. Температура в ядрі досягає 4 000-5 000 °С.

13.2 Охорона земних надр

Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі. Площа поверхні суходолу
2
всіх континентів та островів складає 148 млн км . Літосфера, з точки зору
геолога і еколога, це різні речі. У геології під літосферою розуміють тверду
(кам’яну) оболонку Землі, яка охоплює земну кору та частину верхньої мантії.
У екології літосфера – це геологічне середовище, яке охоплює підземну
сферу діяльності людей, яка має життєво важливі ресурси – надра, що збагачені
різними копалинами та мінеральною сировиною. Екологія літосфери – це: вплив
геологічної основи на діяльність людей, та навпаки; інженерно геологічні умови
будівництва; охорона надр; раціональне використання мінерально-сировинних
ресурсів, підземного середовища шахтами, кар’єрами, свердловинами та іншими
виробками; проблема захоронення твердих, рідких, токсичних, радіоактивних та
інших шкідливих відходів; вплив родовищ корисних копалин через поверхневі
геохімічні аномалії на розвиток рослин та здоров’я людей.
До складу літосфери входять два найголовніших компоненти: надра Землі
та грунт. За довгий період існування (понад 4,5 млрд років) земна поверхня
зазнала дуже великих змін. Геологам відомо, що за цей час неодноразово під
впливом внутрішніх та зовнішніх геологічних і космічних сил змінювався
рельєф земної поверхні, форма континентів, їх розміри, розташування. На земній
поверхні відбувалися багаторазові локальні, регіональні, глобальні екологічні
катастрофи, які різко змінювали клімат та склад атмосфери, численні й потужні
землетруси, виверження вулканів. Періоди катастроф змінювалися періодами
спокою, коли протягом мільйонів років знову відтворювалося й розвивалося
життя. Формувалася земна поверхня.
Верхній шар літосфери (приблизно до 10 км), який використовується
людиною для видобутку твердих, рідких та газоподібних корисних копалин,
прийнято називати надрами.
Надра Землі використовуються в кількох напрямах: для добування
корисних копалин; для зберігання рідких та газоподібних корисних копалин у
природних і штучних сховищах; для створення різних споруд та навіть цілих

63