Page 57 - 4837
P. 57

температур  –  200-250  °С.  Але  це  винятки,  які  стосуються  найпростіших
       організмів.
            У межах Сонячної системи, що має зазначений температурний діапазон,
       життя, подібне до земного, може існувати не ближче як 92 і не далі як 275 млн
       км від Сонця. Це – межі екосфери – простору у Космосі, де можливе життя на
       тих самих принципах, що й земне.
            Екосфера – це екологічна оболонка Землі, яка включає шари атмосфери,
       гідросферу,  частину  літосфери,  де  можливе  життя  та  де  існують  умови  для
       розвитку біологічних систем. Цей термін першим запропонував Л. Кол (1958).
            Поняття  екосфери  включає  у  себе  характеристику  стану  навколишнього
       середовища,  у  якому  знаходяться  біологічні  системи.  У  межах  екосфери
       Сонячної системи перебувають орбіти трьох планет: Венери, Землі й Марса.
            Умови життя на Землі протягом мільярдів років істотно не змінювались.
       Протягом свого існування воно лише безперервно розвивалось та поширювалось
       на Землі.
            11.5 «Біосфера-2»

             «Біосфера-2»  –  гігантський  герметизований  комплекс  споруд  з  бетону,
       сталевих  труб  і  5600  скляних  панелей,  який  моделює  замкнену  екологічну
       систему.  Був  збудований  компанією  «Space  Biosphere  Ventures»  на  кошти
       мільярдера Едварда Басса в пустелі Сонора, Аризона, США. Цифра «2» у назві
       покликана підкреслити, що «Біосферою «1» є Земля.
            Головним завданням «Біосфери 2» було з'ясувати: чи зможе людина жити
       та  працювати  в  замкнутому  середовищі.  У  1985  році  більше  ніж  200
       американських  вчених  й  інженерів  об'єдналися  для  того,  щоб  побудувати  у
       пустелі величезну скляну будівлю із зразками земної флори та фауни.
            Планувалось  герметично  закрити  будівлю  від  будь-яких  надходжень
       сторонніх речовин та енергії (крім енергії сонячного світла) й поселити там на
       два роки команду з восьми добровольців, яких відразу прозвали «біонавтами».
            Експеримент повинен був сприяти вивченню зв'язків у природній біосфері
       та перевірити можливість тривалого існування людей у замкненій системі.
            Постачати  кисень  повинні  були  рослини.  Вода,  як  розраховували,  буде
       забезпечуватися   природним   кругообігом   та   процесами   біологічного
       самоочищення. Їжа – з місцевих рослин і тварин.
            26 вересня 1991 року восьмеро людей «замурували» у скляній оранжереї.
       Незабаром  почалися  проблеми:  погода  виявилася  надзвичайно  хмарною,  йшов
       дощ  з  конденсату,  фотосинтез  проходив  слабкіше  від  норми,  у  ґрунті
       розмножились бактерії, які споживали кисень, і за 16 місяців його вміст у повітрі
       знизився  з  нормальних  21  %  до  14  %.  Довелося  додавати  кисень  ззовні,  з
       балонів. Крім того,  врожаї їстівних рослин виявилися нижчимі за розраховані та
       населення  «Біосфери-2»  постійно  голодувало  (вже  в  листопаді  довелося
       розкрити продуктовий надзвичайний запас. За два роки досліду середня втрата
       ваги  біонавтів  склала  13  %.  Зникли  заселені  комахи-запилювачі  (загалом
       вимерло  від  15  до  30  %  видів),  зате  розмножувались  таргани,  яких  ніхто  не
       заселяв.


                                         57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62