Page 23 - 4837
P. 23

внутрішніх  особливостей.  Ефект  адаптації  може  відбуватися  протягом
       геологічного  проміжку  часу    або  протягом  життя  одного  індивіда  чи  групи.
       Організми,  що  адаптовані  до  свого  навколишнього  середовища,  здатні  до
       наступних  дій:  отримувати  повітря,  воду,  їжу  та  поживні  речовини;
       пристосовуватись  до  фізичних  характеристик  навколишнього  середовища
       (температура,  освітленість  та  вологість);  захищатись  від  природних  ворогів;
       розмножуватись; реагувати на зміни навколишнього середовища.
            Кожен  фактор  неоднаково  впливає  на  різні  функції  організму.  Оптимум
       для  одних  процесів  може  бути  Песимум  для  інших.  Наприклад,  температура
       повітря  від  40  °С  до  45°С  у  холоднокровних  (пойкілотермних)  тварин  сильно
       збільшує швидкість  обмінних процесів в організмі – а це веде до гальмування
       руху,  активності,  тварини  впадають  в  теплове  заціпеніння.  Для  багатьох  риб
       температура води, оптимальна для дозрівання статевих продуктів, несприятлива
       для ікрометання, яке відбувається в іншому температурному інтервалі.
            Види адаптацій
            1  Структурна  адаптація.  Спеціальні  частини  організму  допомагають
       йому  виживати  в  природних  умовах.  Наприклад,  колір  шкіри,  форма  тіла  або
       видозміни покривів.
            2  Адаптація  поведінки.  Це  видозміни  поведінкових  реакцій  організму  у
       відповідь  на  зміни  у  навколишньому  середовищі.  Наприклад,  це  можуть  бути
       умовні або безумовні рефлекси.
            3  Фізіологічна  адаптація.  Це  системи  всередині  організму,  що
       дозволяють  виконувати  деякі  біохімічні  або  фізіологічні  процеси.  Наприклад,
       секреція  отрути,  підтримання  температури  тіла,  нейтралізація  токсинів  при
       травленні і т. ін.

            5.3 Акліматизація і аклімація

            Акліматизація  –  одна  із звичайних  форм  фізичної  адаптації.  Адаптація
       виникає  та  стабілізується  протягом  поколінь,  що  змінюють  одне  одного.
       Акліматизація  ж  відбувається  на  проміжку  часу  всередині  життєвого  циклу
       однієї  особини.  Під  акліматизацією  розуміють  пристосування  організмів  до
       кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових
       біоценозів.  Процес  акліматизації  трактують  по-різному:  одні  автори
       стверджують,  що  він  відбувається  самостійно,  інші  на  чинне  місце  ставлять
       активний вплив людини. Прихильником активної перебудови природи був І. В.
       Мічурін.
            Величезний  вклад  у  науку  про  походження  культурних  рослин  і
       становлення культурних форм зробив М. І. Вавілов.
            Висновок:  акліматизація  може  відбуватися  природним  шляхом  та
       штучним,  що  спрямоване  на  розведення  тварин  або  рослин  за  активної  участі
       людини. В Україні, наприклад, акліматизовано:
            - сільськогосподарські рослини – кукурудзу, соняшник, картоплю;
            - декоративні – кінський каштан, дугласію, катальпу, форзицію;
            - ссавців – енотовидного собаку;


                                         23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28