Page 24 - 4836

Програмний код міститься в методах. Головні частини
методу – це ім’я, параметри, тип значення, яке повертається,
і тіло.
Для виходу з методу використовується оператор return,
за яким іде вираз, значення якого необхідно повернути.
Метод може повертати значення довільного типу або
не повертати нічого. У таких випадках на місці типу в
оголошенні методу необхідно написати слово void.
Тип ім’я_методу (список параметрів) {
//тіло методу
}
Для створення об’єкта (екземпляра класу),
використовується оператор new. Оператор new динамічно
(під час виконання) розміщує об’єкт в оперативній пам’яті
загального призначення.
Ім’я_Класу змінна_класу = new Ім’я_Класу();
Оператор new виокремлює пам’ять для об’єкта під час
виконання програми.
Класифікація методів
1. Конструктори. Викликаються для створення
екземплярів об’єктів визначеного класу.
2. Деструктори. Викликаються, коли робота з
екземпляром об’єкта закінчена.
3. Копіювальники. Використовуються для копіювання
екземпляра об’єкта в інший об’єкт.
4. Set-методи. Викликаються з метою присвоєння
значення змінній класу.
5. Get-методи. Викликаються з метою зчитування
значення змінної класу.
6. Методи введення-виведення. Викликаються для
виконання взаємодії із зовнішніми пристроями.
7. Методи, специфічні для області визначення
застосування.

22