Page 161 - 4835
P. 161

46  м.  Він  є  найбільш  витриманим  за  площею.  Вище  залягає
           пласт "б", який має товщину від 2 до 22 м і відділяється від
           нижнього  глинистою  перемичкою  товщиною  5-10  м.  У  пів-
           денно-західній частині структури пласта немає. Вище заляга-
           ють пласти "в" і "г", які мають ще меншу товщину і площу.
           Пласт "в" розповсюджений лише у східній частині структури,
           а  пласт  "г"  складається  з  окремих  лінзоподібних  зон.  Пласт
           "д" має невелике лінзоподібне поширення у північно-східній
           частині структури, де його товщина становить 3-5 м. Пласти
           "д" і "є" – лінзоподібні, тонкі і не мають розповсюдження се-
           ред свердловин експлуатаційного фонду ПСГ.
                 Загальна  товщина  середнього  продуктивного  горизонту
           змінюється від 50 до 75 м, ефективна товщина – від 3  до 44 м.
           Пісковики та алевроліти мають карбонатність відповідно 6-14
           і 5-12 %. Відкрита пористість  коливається  в межах 10-28 %,
           проникність у межах 0,09-360 мД.
                 Нижній  продуктивний  горизонт  складається  з  декількох
           лінзоподібних піщаних пачок, які відділяються від середнього
           продуктивного горизонту аргіліто-глинистою перемичкою то-
           вщиною 3-10 м, що збільшується в зоні окремих свердловин
           до  15  і  60-70  м.  Загальна  товщина  горизонту  знаходиться  в
           межах від 22 до 75 м, ефективна – від 2 до 27 м. Продуктивні
           горизонти  сховища  моласовими  утвореннями  товщиною  до
           1000 м, які належать насунутому комплексу Внутрішньої зони
           Передкарпатського прогину.
                 Дослідну експлуатацію Богородчанського ПСГ розпочато
           в  1979  р.  на  основі  розробленої  УкрНДІгазом  технологічної
           схеми. Особливістю створення зазначеного сховища є те, що
           завдяки вдалому вибору моменту переведення газового родо-
           вища в режим підземного сховища газу весь об'єм буферного
           газу  сформовано  завдяки  його  залишковим  запасам.  Вико-
           ристання залишених після розробки родовища семи свердло-
           вин видобувного  фонду  дало  змогу  зразу  приступити  до  до-
           слідного закачування газу. Ця обставина, а також першочер-


                                         161
   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165   166