Page 91 - 4830

Сучасні супутникові технології відкрили можливість виконання
топографо-геодезичних вимірів на суттєво нових технічних та організаційних

принципах.
Основними з них є:

- можливість проведення геодезичних вимірів за відсутності прямої
видимості між суміжними пунктами;

- визначення координат пунктів у будь-яку погоду та годину доби і року,

що дозволяє різко збільшити продуктивність праці;

- високий рівень автоматизації польових вимірів та камеральної

обробки;

- зниження впливу атмосфери на виміри, що дозволяє збільшити

граничну точність на один-два порядки.

Альтернативний підхід до геодезичних вимірів на базі супутникових

технологій полягає перш за все у використанні в ролі опорних пунктів

миттєвих положень штучних супутників Землі. Побудовані на таких

принципах геодезичні вимірювальні комплекси отримали назву глобальних

систем позиціонування (GPS).

У реалізації методу супутникових спостережень всю систему

позиціонування можна умовно розділити на три основні складові частини:

космічний сектор, сектор управління та контролю, сектор споживання.

Космічний сектор включає в себе ряд супутників, які називають

«сузір’ям». Встановлена на супутниках апаратура здійснює передачу на

землю радіосигналів, на основі яких вимірюють віддалі між супутником та

наземним пунктом спостережень.

Під час проведення спостережень бажано, щоб число одночасних

спостережень супутників було не менше чотирьох. У цьому випадку у

«сузір’я» повинно входити до 24 супутників.

Сектор управління і контролю містить центральну станцію та декілька

інших станцій, розташованих на всій земній поверхні. Основна мета цього

сектора полягає у здійсненні контролю за роботою супутників,
92