Page 7 - 4830

ВСТУП

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших
проблем є проблема екологічного використання відтворення природних

ресурсів. Зміни екологічного механізму господарювання, перехід до
економіки ринкового типу висунули ряд нових важливих завдань

реформування зовнішніх і внутрішніх суспільно-політичних та соціально-

економічних зв’язків і методів управління народногосподарським

комплексом.

Докорінна перебудова соціально-економічної структури суспільства

тісно пов’язана з питаннями регулювання земельних відносин, управління

земельними ресурсами та організації раціонального їх використання та

охорони.

Основи земельної реформи були викладені в Земельному кодексі

України, прийнятому ще в 1990 році. Цим документом передбачався

перерозподіл земельних ресурсів з державної власності шляхом передачі

землі:

- громадянам – у довічну успадковану власність;

- колективним сільськогосподарським підприємствам, установам і

організаціям – у постійне користування.

Проте такий підхід не дозволив створити повноцінного ринку землі.

Більш прогресивним був Земельний кодекс України, прийнятий у 1992

році, згідно з яким кожний громадянин отримав право на приватизацію

рівних за розміром земельних ділянок. Однак цей документ також мав ряд

суттєвих недоліків.

У ході проведення таких важливих етапів земельної реформи як

роздержавлення і приватизація землі, виникла необхідність у законодавчому

врегулюванні нових земельних відносин у країні. Цій меті відповідав

Земельний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 25 жовтня

2001 року [21]. Будучи основним законом про землю, він поряд з
8