Page 36 - 483

Додаток Б.
До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" входять
витрати, пов'язані з управлінням виробництвом; амортизація
основних фондів загальновиробничого призначення; витрати на
обслуговування виробничого процесу, охорону праці, перевезення
працівників до місця роботи і назад; платежі зі страхування
ризиків цивільної відповідальності; витрати на пожежну і
сторожову охорону; податки і збори та інші обов'язкові платежі;
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення,
інші витрати.
Підприємство має самостійно визначити метод, який
найбільш економічно обгрунтовано дозволяє розподілити суму
загальновиробничих витрат між окремими об'єктами. З цією
метою можна використовувати такі методи:
• пропорційно до прямих витрат (без вартості сировини,
матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та
зворотних відходів). При такому методі розподілу загальну суму
витрат допоміжних цехів, які включають до цієї статті,
розподіляють пропорційно до питомої ваги прямих витрат
окремого підрозділу в загальній сумі прямих витрат по
підприємству;
• пропорційно до коефіцієнтів розподілу витрат.
Коефіцієнти розподілу витрат обґрунтовуються підприємством
самостійно ьвиходячи зі специфіки виробництва (на 1 машино-
годину, 1 ВДріб і т.п.).
Що стосується нерозподілених постійтійнийх виробничих
витрат, того складувиробничої собівартості включають ту частину
постійних загальновиробничих витрат, яка відповідає нормальній
потужності підприємства. Розуміння нормальної потужності як
планового обсягу діяльності означає, що нерозподілені
загальновиробничі витрати можуть виникати тільки при складанні
звітної калькуляції і лише у тих випадках, коли фактичний обсяг
діяльності нижче планового рівня (нормальної потужності). Тобто
це витрати, які з'являються приц відхиленні умов діяльності від
звичайних.