Page 38 - 4814
P. 38

вають  приблизно  за  сталої  температури,  тому  регулювання
                            процесу досить просте. Найчастіше використовують пару при
                            тисках  від  0,3  МПа  до  0,5  МПа,  при  цьому  її  температура
                                            о          о
                            складає від 143  С  до 155  С.
                                 Електрична енергія - досить поширений теплоносій, однак її
                            використання  для  підігрівання  обмежене  через  пожежну  не-
                            безпеку. При оголенні електричних елементів, що перебуваю-
                            тьпід напругою, температура дротів може бути вища за темпе-
                            ратуру  самозаймання  нафтопродукту.  Крім  того,  висока  тем-
                            пература  дроту  може  викликати  часткове  коксування  нафто-
                            продукту. Виходячи з цих міркувань, електропідігрів широко
                            застосовують лише при підігріванні олив у мысткостях та шля-
                            ховому підігріванні трубопроводів. До позитивних сторін еле-
                            ктропідігріву слід віднести компактність та екологічну чистоту
                            електропідігрівальних пристроїв.
                                Гаряча вода доцільна у як теплоносій у тому випадку, якщо
                            вона  отримується    в  процесі  інших  виробництв.  Невисокий
                            тепловміст води (у п’ять  -  шість разів менший за тепловміст
                            водяної  пари)  вимагає  її  великих      витрат  у  теплообмінних
                            апаратах. Температура гарячої води постійно змінюється, тому
                            регулювання процесу підігріву ускладнюється.
                                Гарячі  нафтопродукти  з  високою  температурою  спалаху
                            використовують при підігріванні високов’язких нафтопродук-
                            тів (бітумів, мазутів та інш.), підігрівання яких гарячою водою
                            або  водяною  парою  малоефективне  або  неможливе.  До  най-
                            більш поширених методів використання гарячих нафтопродук-
                            тів як теплоносія відноситься метод циркуляційного розігріву
                            у залізничних цистернах.
                                Гарячі гази мають меншу густину та теплоємність у порів-
                            нянні з рідинами, тому  їх витрата через теплообмінні апарати
                            повинна бути великою, при цьому  самі апарати та газоходи  є
                            громіздкими. Через високу температуру гарячі гази небезпечні
                            у пожежному відношенні.
                                 Як  теплоносій  також  можна  використовувати  спеціальні
                            рідини – даутерм (евтектична суміш дифенілу та дифенілокси-
                            ду), а також гліцерин, арохлор та тетракрезилсілат. Ці речови-
                                                                                о
                            ни мають високу температуру кипіння (понад 250  С).
                                 Для підігрівання нафтопродуктів  у резервуарах застосову-
                            ють паропідігрівники двох типів – трубчасті та секційні. Перші
                            складаються  з  системи  тонкостінних  труб,  які  укладаються
                            близько дна резервуара у вигляді змійки або у вигляді окремих
                            секцій. Теплоносій, проходячи крізь систему труб, віддає теп-
                                                          - 37 -
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43