Page 38 - 4800

Жодне з правил не уніфікується з цією метою і, тому вихідна мета виявляється
помилковою.
З’єднання двох списків. Для з’єднання двох списків визначимо відношення
append(L1, L2, L3), де L1 – вихідний список, L2 – список, що приєднується (додається),
a L3 – список, одержуваний при їхньому з’єднанні. Задача з’єднання списків
формулюється в такий спосіб:
Гранична умова: Приєднання списку L2 до [] дає той же список L2.
Рекурсивна умова: Список L2 приєднується до хвоста L1, а потім попереду
додається голова L1.
Тоді безпосередньо з постановки задачі можна написати процедуру виду:
аppend([], L2, L2).
append(L1, L2, L3):- L1=[H|Т], append(T, L2, X), L3=[H|X]
Однак, як і в попередньому випадку, скористаємося тим, що Пролог спочатку
зіставляє з метою заголовок правила, а потім намагається погодити його тіло. Тоді
удосконалений варіант цієї ж процедури буде записаний у вигляді:
append([ ], L2, L2 ).
append([Н|L1], L2, [Н|L3]):- append(L1, L2, L3).
На запит append([a,b,c], [d,e], L) буде отримана відповідь L=[a,b,c,d,e], а на запит
append([a,b],[c],[a,c,d]) відповіддю буде “ні”.
Дану процедуру можна також використовувати для пошуку в списку комбінацій
елементів, що відповідає деякій умові, що задається у вигляді шаблона. Наприклад,
можна знайти всі місяці, що передують даному, і всі, наступні за ним, сформулювавши
таку мету:
Goal: append(X,[“квітень”|Y ], [“січень”, “лютий”, “березень”, “квітень”,
“травень”, “червень”] )
X=[“січень”, “лютий”, “березень”, “квітень”]
Y=[“травень”, “червень”]
Видалення елементу. Для видалення елемента Х зі списку L введемо
відношення delete(X, L, L1), де L1 – скорочений список. Задача буде сформульована у
виді:
Гранична умова: Якщо Х – голова, то результатом видалення буде хвіст списку.
Рекурсивна умова: Якщо Х знаходиться в хвості списку, тоді його варто
видалити з хвоста списку.
delete(X, [X | Т], Т).
delete(X, [Y | T ], [Y, T1]):- delete(X, T, T1).
Одержання n-го терма зі списку. Задача доступу до заданого номером
елементу списку формулюється наступним чином:
Гранична умова: Перший терм у списку [H|] є Н.
Рекурсивну умову: N-й терм у списку [H|] є (N-1)-шим термом у списку Т.
term_in_list( [Н | _],1,Н ).
term_in_list([ _ |Т], N, X ) :- M=N-1, term_in_list(T, M, X).
Визначення довжини списку. Задача формулюється в такий спосіб:
Гранична умова: Довжина порожнього списку дорівнює нулеві.
Рекурсивна умова: Довжина списку [H|] на одиницю більше довжини списку Т.
list_len([],0).
list_len([_|T],Len):- list_len(T,Len1), Len = Len1+1.
У предикаті list_len другий аргумент набуває значення рівне довжині списку.
Якщо другий аргумент є зв'язаною змінною, то йде перевірка на її збіг з довжиною
списку.

4.5. Компонування даних у список

Часто при роботі з базами даних постає задача перетворення структур вихідних
відносин для виконання тієї або інші операції над ними. Однією з таких задач є вибір
даних із бази в список для наступної обробки.
У складі Прологу для цих цілей передбачений стандартний предикат findall
(знайти_усі). Даний предикат обчислює усі відповіді на запит і повертає їх у вигляді
списку. Синтаксис цього предиката має вигляд:
findall( Variable, Predicat_expression, List_name) ,

38